Застосування магнієвмісних мінералів у лікуванні післяопераційних ранових ускладнень у хворих похилого віку
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12546Ключові слова:
післяопераційні ранові ускладнення, бішофіт, хворі похилого вікуАнотація
Мета роботи: дослідження протизапальної дії бішофіту при його місцевому застосуванні та його вплив на процеси загоєння післяопераційних ран, у тому числі при ранових ускладненнях.
Матеріали і методи. На клінічному матеріалі, що включає 57 хворих, старших 60 років, яким було виконано впродовж трьох років різні оперативні втручання з приводу хірургічних захворювань черевної порожнини та черевної стінки. Показано в динаміці впродовж місяця безпосередні результати лікування ранових ускладнень (серома, гематома, запальний інфільтрат) із застосуванням бішофіту. В роботі використовували клініко-лабораторні, інструментальні, мікробіологічні та цитологічні методи обстеження хворих.
Результати досліджень та їх обговорення. Доведено, приймання вказаного лікарського препарату сприяє зменшенню ексудації в рані, більш швидкому послабленню інтенсивності болю та зниженню концентрації мікроорганізмів у рані, які підтверджені клініко-лабораторними, цитологічними та інструментальними дослідженнями. Метод можна використовувати разом із класичними способами лікування післяопераційних ран та їх ускладнень. Робота має перспективи щодо подальшого вивчення впливу бішофіту на організм при патологічних станах.
Посилання
Morgan-ml, Dzh. E., & Megid, S.M. (2004). Klinicheskaya anesteziologiya [Clinical anesthesiology]. 3rd Ed. Moscow [in Russian].
Bayazytov, M.R. (2001). Efektyvnist aloplastyky velykykh ta hihantskykh pisliaoperatsiinykh ventralnykh hryzh [Efficacy of alloplasty of large and giant postoperative ventral hernias]. Candidateʼs thesis. Ternopil [in Ukrainian].
Zhebrovskiy, V.V., Ilchenko, F.N., & Salem, M.M. (1999). Oslozhneniya zazhivleniya rany posle operatsii po povodu gryzhi zhivota i ikh profilaktika [Complications of wound healing after surgery for abdominal hernia and their prevention]. Klinichna khirurgiia – Clinical Surgery, 12, 26-28 [in Russian].
Tkachenko, A.Ye. (1999). Rekonstruktivnaya abdominoplastika v khirurgicheskoy reabilitatsii bolnykh s ventralnymi gryzhami [Reconstructive abdominoplasty in the surgical rehabilitation of patients with ventral hernias]. Candidateʼs thesis. Yekaterinburg [in Russian].
Tkachenko, A.N. (1999). Prognoz i profilaktika gnoynykh oslozhneniy pri lechenii posleoperatsionnykh ventralnykh gryzh [Prediction and prevention of purulent complications in the treatment of postoperative ventral hernias]. Candidateʼs thesis. Saint-Petersburg [in Russian].
Chevrel, J.P., & Rath, A.M. (1999). Polyester mesh for incisional hernia repair. In: Incisional hernia, Schumpelick V., Kingsnorth A. N., eds. Berlin-Heidelberg: Springer-Verlag.
White, T.J., Santos, M.C., & Thompson, J.S. (1998). Factors affecting wound complications in repair of ventral hernias. Amer. J. Surg., 64 (3), 276-280.
Belokonev, V.I., Fedorina, T.A., Kovaleva, Z.V., Pushkin, S. Yu., Nagapetyan, S.V., & Supilnikov, A.A. (2005). Patogenez i khirurgicheskoye lecheniye posleoperatsionnykh ventralnykh gryzh [Pathogenesis and surgical treatment of postoperative ventral hernias]. Saint-Petersburg [in Russian].
Kingsnorth, A.K. (2003). LeBlanc Hernias: inguinal and incisional. Lancet, 362 (8), 1561-1571.
Sugerman, H.J., Kellum, J.M. Jr, Reines, H.D., DeMaria, E.J., Newsome, H.H., & Lowry, J.W. (1996). Created risk of incisional hernia with morbidly obese than steroid–dependent patients and low recurrence with prefascial polypropilene mesh. Amer. J. Surg., 171 (1), 80-84.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
