Оригінальний метод лапароскопічного лікування двосторонніх пахових гриж
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.2.12304Ключові слова:
грижа, лапароскопічне видалення грижі, ТАРР, оригінальні методи лікування, пахова килаАнотація
Мета роботи: дослідити вплив модифікації методики ТАРР на післяопераційне відновлення пацієнтів і можливість за допомогою оригінального методу зменшити кількість ускладнень у пацієнтів із паховими грижами різного генезу.
Матеріали і методи. Прооперовано 54 пацієнти з двосторонніми паховими грижами за модифікованою методикою ТАРР-1. 61 пацієнта старше 65 років та 44 пацієнти до 45 років було прооперовано за трьома різними методиками. Кожна група пацієнтів була на спостереженні і проходили плановий огляд кожні 3 місяці впродовж 1,5 року.
Результати досліджень та їх обговорення. Ускладнення в усіх трьох групах були в середньостатистичних межах. Спостерігали незначне зменшення числа пацієнтів групи 1 із післяопераційним болем порівняно з пацієнтами із групи 2 та 3. Після проведення модифікованої операції ТАРР-1 кількість рецидиву грижі з двох сторін склала лише 0,54 %, що значно нижче середніх статистичних значень по країні. Правильне ушивання очеревини та мінімальна фіксація імпланта збільшує прогноз на одужання, а використання великих сіток запобігає появі стегнових гриж.
Незалежно від методу лікування пахових гриж, повсякчас є ризик виникнення рецидиву та появи тривалого післяопераційного болю. За допомогою модифікованих оригінальних методів лікування пахових гриж можливо зменшити число пацієнтів із рецидивами та появою післяопераційного болю. Модифікована операція ТАРР-1 рекомендована для лікування двосторонніх гриж у людей різного віку та статі. Між кількістю зон кріплення сітки і частотою появи рецидивів закономірностей не встановлено.
Посилання
Frantzajdes, K. (2000). Laparoskopicheskaya i torakoskopicheskaya khirurgiya [Laparoscopic and thoracoscopic surgery]. Moscow: SPb.: “Izdatelstvo BINOM” –“Nevskiy Dialekt” [in Russian].
Protasov, A.V., Vinogradov, A.V., & Ponomarev, V.A. (1999). Primenenie sinteticheskih materialov pri endovideohirurgicheskoy gernioplastike [The use of synthetic materials in endovideosurgical hernioplasty]. Endoskopicheskaya hirurgiya – Endoscopic Surgery, 4, 45-47 [in Russian].
Emelyanov, S.I., Protasov, A.V., & Rutenburg, G.M. (2000). Endohirurgiya pahovyh i bedrennyh gryzh [Inguinal and femoral hernia endosurgery]. Saint-Petersburg: Foliant [in Russian].
Bringman, S., & Blomqvist, P. (2005). Intestinal obstruction after inguinal and femoral hernia repair: a study of 33,275 operations during 1992–2000 in Sweden. Hernia, 9 (2), 178-183.
Morrison Jr,J.E., & Jacobs, V.R. (2008). Laparoscopic preperitoneal inguinal hernia repair using preformed polyester mesh without fixation: prospective study with 1-year follow-up results in a rural setting. Surgical Laparoscopy Endoscopy & Percutaneous Techniques, 18 (1), 33-39.
Saggar, V.R., & Sarangi, R. (2008). Laparoscopic totally extraperitoneal repair of inguinal hernia: a policy of selective mesh fixation over a 10-year period. Journal of Laparoendoscopic & Advanced Surgical Techniques, 18 (2), 209-212.
Kapiris, S., Mavromatis, T., Andrikopoulos, S., Georgiades, C., Floros, D., & Diamantopoulos, G. (2009). Laparoscopic transabdominal preperitoneal hernia repair (TAPP): stapling the mesh is not mandatory. Journal of Laparoendoscopic & Advanced Surgical Techniques, 19 (3), 419-422.
Bisgaard, T., Bay-Nielsen, M., & Kehlet, H. (2008). Re-recurrence after operation for recurrent inguinal hernia. A nationwide 8-year follow-up study on the role of type of repair. Annals of Surgery, 247 (4), 707-711.
Jago, R. (2000). Stapled and nonstapled laparoscopic transabdominal preperitoneal inguinal hernia repair. Surgical Endoscopy, 15 (7), 766-767.
Smith, A.I., Royston, C.M., & Sedman, P.C. (1999). Stapled and nonstapled laparoscopic transabdominal preperitoneal (TAPP) inguinal hernia repair. A prospective randomized trial. Surgical Endoscopy, 13 (8), 804-806.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
