Клініко-патогенетичне значення показників прозапальних цитокінів у хворих на бешиху

Автор(и)

  • С. Д. Шаповал ДЗ “Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України”
  • Л. А. Василевська ДЗ “Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12015

Ключові слова:

бешиха, цитокіни, запалення

Анотація

Мета роботи: визначення патогенетичного та клінічного значення прозапальних цитокінів у хворих на різні форми бешихи.

Матеріали і методи. Ретроспективно і проспективно проаналізовано 114 історій хвороб пацієнтів, які проходили стаціонарне лікування в центрі гнійно-септичної хірургії КНП “Міська лікарні № 3” м. Запоріжжя впродовж 2019–2020 рр.

 За формам захворювання хворих розподілили так: еритематозна – 24 (21,0 %), бульозна – 28 (24,6 %), флегмонозна форма – 48 (42,1 %), некротична – 14 (12,3 %). У 21 пацієнта встановлено рецидиви захворювання; з них: при еритематозній формі – 4 (16,7 %), при бульозній – 5 (17,9 %), флегмонозній – 9 (18,7 %), некротичній – 3 (21,4 %).

 Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено закономірності динаміки змін прозапальних цитокінів ІL-1β, IL-6 і TNF-α при різних формах бешихи. Динаміка змін вмісту цитокінів у сироватці крові у хворих на бешиху свідчить про залежність дисбалансу цих показників від тяжкості запального процесу.

При деструктивних формах бешихи виявлено достовірне підвищення ІL-1β, TNF-α, IL-6 (р<0,05), у гострому періоді хвороби порівняно з еритематозною, що є одним з важливих патогенетичних механізмів у розвитку місцевого гнійного вогнища інфекції. У хворих із первинною еритематозною та деструктивними формами встановлено достовірне (р<0,05) підвищення рівнів ІL-1β, TNF-α та IL-6 порівняно з рецидивуючими формами.

Посилання

Bashkina, О.А., Samotrueva, М.А., Azhikova, А.К., & Pakhnova, L.R. (2019). Neyroimmunoendokrinnaya regulyatsiya fiziologicheskikh i patofiziologicheskikh protsessov v kozhe [Neuroimmunoendocrine regulation of the skin functioning]. Medi­tsinskaya immunologiya – Medical Immunology, 21, 807-820. DOI: 10.15789/1563-0625-2019-5-807-820 [in Russian].

Brazhnik, E.A., & Ostroushko, A.P. (2016). Rozhistoye vospaleniye v khirurgicheskoy praktike [Erysipelas in a surgical practice]. Nauchnoe obozrenie. Meditsinskie nauki – Sci. Rev. Med. Sci., 4, 14-17 [in Russian].

Gopatza, G.V., & Ermakova, L.A. (2016). Rozha: sovremennoye sostoyaniye problemy [Erysipelas: current condition of the problem]. Nauchnyy almanakh – Scientific Almanac, 1-2, 364-341. DOI: 10.17117/na.2016.01.02.364 [in Russian].

Emelyanov, A.S., Emelyanova, A.N., Pushkarev, B.S., & Vitkovskiy, Yu.A. (2018). Polimorfizm promotornogo regiona rs1800629 gena TNFα i ego vliyanie na soderzhanie faktora nekroza opukholey alfa v krovi zdorovykh lits i bolnykh rozhey [Promoter region rs1800629 TNFα polymorphism and its influence on tumor necrosis factor alpha concentration in blood of healthy individuals and patients with erysipelas]. Meditsinskaya immunologiya – Medical Immunology, 20 (3), 411-416. DOI: 10.15789/1563-0625-2018-3-411-416 [in Russian].

Ratnikova, L.I., Ship, S.A., Bespalova, M.K., & Garifanova, A.R. (2016). Komorbidnost rozhi i endokrinnykh zabolevaniy [Comorbidity of erysipelas and endocrine diseases]. Nauchnyy almanakh – Scientific Almanac, 3, 341-346. DOI: 10.17117/na.2016.05.03.341 [in Russian].

Prasad, P.A., Fang, M.C., Abe-Jones, Y., Calfee, C.S., Matthay, M.A., & Kangelaris, K.N. (2019). Time to recognition of sepsis in the emergency department using electronic health record data: a comparative analysis of systemic inflammatory response syndrome, sequential organ failure assessment, and quick sequential organ failure assessment. Crit. Care Med., 48 (2), 200-209. DOI: 10.1097/CCM.0000000000004132.

Rhodes, A., Evans, L.E., Alhazzani, W., Levy, M.M., Antonelli, M., Ferrer, R., ..., & Dellinger, R.P. (2017). Surviving sepsis campaign: international guidelines for management of sepsis and septic shock: 2016. Intensive Care Med., 43 (3), 304-377. DOI: 10.1007/s00134-017-4683-6.

Seymour, C.W., Liu, V.X., Iwashyna, T.J., Brunkhorst, F.M., Rea, T.D., Scherag, A., …, & Angus, D.C. (2016). Assessment of clinical criteria for sepsis: for the third international consensus definitions for sepsis and septic shock (Sepsis-3). JAMA, 23 (8), 762-774. DOI: 10.1001/jama.2016.0288.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-30

Як цитувати

Шаповал, С. Д., & Василевська, Л. А. (2021). Клініко-патогенетичне значення показників прозапальних цитокінів у хворих на бешиху . Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (1), 5–9. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2021.1.12015

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ