Абдомінальна травма: (огляд літератури)

S. Y. Zaporozhan; V. S. Khomenko

doi:10.11603/2414-4533.2020.4.11793

Автор(и)

S. Y. Zaporozhan Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
V. S. Khomenko КНП “Обласна клінічна лікарня імені О.Ф. Гербачевського” Житомирської обласної ради

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.4.11793

Ключові слова:

абдомінальна травма, травматична хвороба, критерії Віттеля, невідкладна лапаротомія, концепція контролю ушкодження

Анотація

Абдомінальна травма, без сумніву, є однією з найбільш складних розділів хірургії. Постійне зростання показників травматизму призводить до інвалідизації та смертності постраждалих, що підкреслює соціальну значущість проблеми. Тяжкість клінічного перебігу травматичної хвороби, яка характеризується пошкодженням кісткової системи та травматичних ушкоджень органів черевної порожнини, характеризують дану проблему як один з найскладніших розділів невідкладної хірургії. Cмертність від ізольованої тупої травми живота становить близько 5 %. Своєчасна та рання діагностика ушкоджень можуть реально зменшити показники смертності при абдомінальній травмі. Стандартизація діагностики має на меті раціональне та “таргентне” використання певного конкретного та необхідного в тій чи іншій клінічній ситуації методу. Показання до операційного лікування досі є предметом дискусій, особливе значення лапароскопії в діагностично-лікувальному алгоритмі. В статті представлено огляд літератури з аналізом основних причин травми черевної порожнини, її поширення, класифікації, можливостей інструментальної діагностики, використання прогностичних шкал, ролі лапароскопії та традиційної хірургії у даної категорії хворих, значення стратегії “demage control” у світлі сучасних концепцій надання допомоги постраждалими з тяжкою абдомінальною травмою.

Посилання

Soreide, K. (2009). Epidemiology of major trauma. Br. J. Surg., 96 (7), 697-698.

Sytnykov, V.N. (2006). Diagnostika i lechenye povrezhdeniy zhyvota pry izolirovannoy i sochetannoy travme (klinicheskoe issledovanye) [Diagnosis and treatment of abdominal injuries in isolated and concomitant trauma (clinical study)]. Doctor’s Extended abstract. Rostov-na-Donu [in Russian].

Khatkov, Y.E (2016). Endovideokhirurgicheskye vmeshatelstva pry travme hrudy y zhyvota [Endovideosurgical interventions for chest and abdominal trauma]. Khirurgyia – Surgery, 1, 15-19 [in Russian].

Savelev, V.S., & Kyryenko, A.Y. (Eds.). (2008). Klinicheskaya khirurgiya: natsyonalnoe rukovodstvo [Clinical surgery: national guidelines]. Moscow: RF:GEOTAR-Media [in Russian].

Volodchenko, N.P. (Eds.). (2018). Abdominalnaya travma [Abdominal injury]. Blagoveshchensk [in Russian].

Chol, Y.B., & Lim, K.S. (2003). Therapeutic laparoscopy for abdominal trauma. Surg Endosc.,17 (3), 421-427.

Blaivas, M., Brannam, L., Hawkins, M., Lyon, M., & Sriram, K. (2004). Bedside emergency ultrasonographic diagnosis of diaphragmatic rupture in blunt abdominal trauma. Am. J. Emerg. Med., 22(7), 601-604.

Smith, J., Caldwell, E., D'Amours, S., Jalaludin, B., & Sugrue, M. (2005). Abdominal trauma: a disease in evolution. ANZ J. Surg., 75 (9), 790-794.

Champion, H.R., Copes, W.S., Sacco, W.J., Lawnick M.M., Keast, S.L., Bain, Jr.L.W., Flanagan, M.E., & Frey, C.F. (1990). The major trauma outcome study: establishing national norms for trauma care. J. Trauma, 30 (11), 1356-1365.

MacKenzie, E.J., Rivara, F.P., Jurkovich, G.J., Nathens, A.B., Frey, K.P., Egleston, B.L., Salkever, D.S., & Scharfstein, D.O. (2006). A national evaluation of the effect of trauma-center care on mortality. N. Engl. J. Med., 354 (4), 366-378.

Koto, M.Z., Matsevych, O.Y., Mosai, F., Patel, S., Aldous, C., & Balabyeki M. (2019). Laparoscopy for blunt abdominal trauma: a challenging endeavor. Scandinavian Journal of Surgery, 108 (4), 273-279.

Cho, Y., Judson, R., Gumm, K., Santos, R., Walsh, M., & Pascoe, D. (2017). Blunt abdominal trauma. Service Guidelines Version 2.0. Royal Melbourne Hospital.

Athanassiadi, K., Kalavrouziotis, G., Athanassiou, M., Vernikos, P., Skrekas, G., Poultsidi, A., & Bellenis I. (1999). Blunt diaphragmatic rupture. Eur J. Cardiothorac. Surg., 15 (4), 469-474.

Boiko, V.V., & Kononenko, M.H. (Eds.). (2008). Zakryta travma zhyvota [Blunt abdomen trauma]. Kharkiv [in Ukrainian].

Babaud, J., Ridereau-Zins, C., Bouhours, G., Lebigot, J., Le Gall, R., Bertrais, S., Roy, P.M., & Aubé, C. (2012). Benefit of the Vittel criteria to determine the need for whole body scanning in a severe trauma patient. Diagnostic and Interventional Imaging, 93, 371- 379.

Shojaee, M., Faridaalaee, G., Yousefifard, M., Yaseri, M., Dolatabadi, A.A., Sabzghabaei, A., & Malekirastekenari, A. (2014). New scoring system for intra-abdominal injury diagnosis after blunt trauma. Chinese Journal of Traumatology, 17(1), 19-24.

Borysova, A.E. (Eds). (2000). Izolirovannaya i sochetannaya travma pecheny: Uchebnoe posobye dlia vrachei [Isolated and concomitant liver injury: Study guide for doctors]. St. Petersburg.

Pankratov, A.A, (2017). Minimizatsiya khirurhycheskoy agressii pri abdomynalnoy i torakalnoy travme [Minimizing surgical aggression in abdominal and thoracic trauma]. Doctor’s thesis. FHBOU VO MHMSU im. A.Y. Evdokymova Mynzdrava Rossii [in Russian].

Sprunt, J.M., Brown, C.V., Reifsnyder, A.C., Shestopalov, A.V., Ali, S., & Fielder, W.D. (2014). Computed tomography to diagnose blunt diaphragm injuries: not ready for prime time. Am. Surg., 80 (11), 1124-1127.

Branney, S.W., Wolfe, R.E., Moore, E.E., Albert, N.P., Heinig, M., Mestek, M., & Eule, J. (1995). Quantitative sensitivity of ultrasound in detecting free intraperitoneal fluid. J. Trauma, 39 (2), 375-380.

Vanitha, T. (2018) Prospective study comparing the clinical abdominal scoring system (Cass) with blunt abdominal trauma severity scoring (Batss) in predicting the necessity of laparotomy. Journal of Dental and Medical Sciences, 17 (3), 25-33.

Coccolini, F., Catena, F., Moore, E.E., Ivatury, R., Biffl, W., Peitzman, A., Coimbra, R., Rizoli, S. et al. (2016). WSES classification and guidelines for liver trauma. World J. Emerg. Surg., 11 (50).

Justin, V., Fingerhut, A., & Uranues, S. (2017). Laparoscopy in blunt abdominal trauma: for whom? When? and Why? Curr. Trauma Rep., 3, 43-50.

Renz, B.M, & Feliciano, D.V. (1995). Unnecessary laparotomies for trauma: A prospective study of morbidity. J. Trauma, 38 (3), 350-356.

Brooks, A.J., & Rowlands, B.J. (1999). Blunt abdominal injuries. Br. Med. Bull., 55, 844-855

Koto, M.Z., Matsevych, O.Y., & Motilall, S.R. (2015). The role of laparoscopy in penetrating abdominal trauma: Our initial experience. Journal of Laparoendoscopic and Advanced Surgical Techniques, 25 (9), 730-736.

Sauerland, S., Agresta, F., Bergamaschi, R., Borzellino G., Budzynski, A., Champault, G., Fingerhut, A., et al. (2006). Laparoscopy for abdominal emergencies. Surg Endosc., 20, 14-29.

Como, J.J., Bokhari, F., Chiu, W.C., Duane, T.M., Holevar, M.R., Tandoh, M.A., Ivatury, R.R., & Scalea, T.M. (2010). Practice management guidelines for selective nonoperative management of penetrating abdominal trauma. J. Trauma, 68 (3), 721-733.

Tymerbulatov, M.V., Tymerbulatov, Sh.V., & Yarmukhametov, Y.M. (2012). Еtapnуe operatyvnуe vmeshatelstva ‘‘demage control’’ i ‘‘bail-out’’ v neotlozhnoy abdominalnoy khirurgii [Staged operations "demage control" and "bail-out" in emergency abdominal surgery]. Kreativnaya khirurgiya i onkologiya – Creative Surgery and Oncology, (1), 103-107 [in Russian].

Johnson, J.W., Gracias, V.H., Schwab, C.W., Reilly, P.M., Kauder, D.R., Shapiro, M.B., Dabrowski, G.P., & Rotondo, M.F. (2001). Evolution in damage control for exsanguinating penetrating abdominal injury. J. Trauma, 51(2), 261-269.