Патофізіологічні особливості системної гемодинаміки та кисневого забезпечення тканин у хворих на синдром обструктивного апное-гіпопное сну вдень
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.4.11784Ключові слова:
синдром обструктивного апное-гіпопное сну, системна гемодинаміка, гіпоксія, кисневе забезпечення тканинАнотація
Мета роботи: Дослідити особливості функціонування системної гемодинаміки та кисневого забезпечення тканин у хворих на СОАГС в період їхньої активності (удень).
Матеріали і методи. Дослідження проведено у 66 хворих на СОАГС. Групу контролю склали особи такого ж віку та маси тіла, у яких СОАГС при полісомнографічному дослідженні не підтвердився.
Результати досліджень та їх обговорення. Проведено дослідження системної гемодинаміки та кисневого балансу: особливостей порушень надходження кисню (ступінь легеневої гіпоксії), зв’язування кисню гемоглобіном (ступінь гемічної гіпоксії), ефективності забезпечення надходження кисню до тканин (інтегрального показника кисневої недостатності) у хворих на синдром обструктивного апное-гіпопное сну. Установлено, що у денний час синхронно тяжкості патології зростає активність серцево-судинної системи: серцевого викиду, частоти серцевих скорочень та загального периферичного судинного опору.
При цьому найбільш інформативним виявився індекс Робінсона, який у порівнянні з показниками у осіб групи котролю – (104,9±1,2) – у хворих легкого ступеня склав (115,6±2,0), при СОАГС середнього ступеня – (125,5±1,8), а у найтяжчого контингенту – (137,1±2,1), що є предиктором розвитку артеріальної гіпертензії та органних порушень.
Посилання
(2008). Diagnosis and treatment of obstructive sleep apnea in adults. Institute for Clinical System Improvement. Health Care Guideline.
Bourjeily, G., Ankner, G., & Mohsenin, V. (2011). Sleep disordered breathing in pregnancy. Clin. Chest Med., 32, 175-189.
Calhoun, D.A., Jones, D., & Textor, S. (2008). Resistent hypertension: diagnosis, evaluation, and treatment. A scientific statement from the American Heart Association Professional Education of the Council for High Blood Pressure Research. Hypertension, 51, 1897-1904.
Hnativ, V.V. (2003). Sposib doslidzennia kysnevoho balansu [Method of studying oxygen balance]. Bil, znebolennia i intensyvna terapiia – Pain, Analgesia and Intensive Care, 1, 22-28.
Shanin, Yu.N., Kostiuchenko, A.L., & Nikolaeva, I.P. (1976). Ob integralnoy otsenke kislorodnogo rezhima v posleoperatsionom periode [On the integral assessment of the oxygen regime in the postoperative period]. Vestn. AMN SSSR – Bulletin of USSR Academy of Medical Sciences, 11, 42-47 [in Russian].
Liubshyna, O.V. (2010). Narusheniya sna u bolnykh s metabolicheskim sindromom i khronicheskim tserebrovaskulyarnymi zabolevaniyami [Sleep disorders in patients with metabolic syndrome and chronic cerebrovascular diseases]. Doctor's Extended abstract. Moscow [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
