Ефективність лікування поширеного вторинного гнійного перитоніту із застосуванням релапаротомії

Автор(и)

  • S. Y. Zaporozhan Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України
  • V. O. Tkach КП “Рівненська обласна клінічна лікарня” РОР
  • O. A. Dombrovskyi Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України КП “Рівненська обласна клінічна лікарня” РОР

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11462

Ключові слова:

перитоніт, релапаротомія, Мангеймський індекс перитоніту

Анотація

Мета роботи: проаналізувати результати лікування пацієнтів із поширеним вторинним гнійним перитонітом та порівняти ефективність різних методик лікування.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 545 пацієнтів із вторинним гнійним перитонітом, що знаходились на лікуванні у відділенні гнійної хірургії та проктології КП “Рівненська обласна клінічна лікарня” РОР з 2015 по 2019 рр. За структурою захворюваності: місцевий (відмежований) перитоніт було виявлено у 47,7 %, поширений, або дифузний – у 16,51%, загальний, або тотальний –у 35,78 %. За Мангеймським індексом перитоніту пацієнтів було розподілено на три групи MPI <16 у 36,6 %; 17 <MPI <21 у 31,7 %; MPI> 22 в 31,7 %. 

Результати досліджень та їх обговорення. У 51 пацієнта виконано релапаротомію, що становить 9,26 %. З них релапаротомію “на вимогу” виконано у 36 (6,51 %), а програмовану релапаротомія – у 15 (2,75 %). Кількість релапаротомій в одного пацієнта коливалась від 1 до 15. Середня кількість – 3. У структурі захворювань, із приводу котрих виконували релапаротомію: гострий деструктивний панкреатит – 22 (44,43 %) пацієнти, виразкова хвороба шлунка та ДПК, ускладнена перфорацією виразки, 5 (11,12 %), ЖКХ та її ускладнення – 5 (11,12 %), тромбоз мезентеріальних судин – 3 (5,55 %), рак товстого кишечника та прямої кишки – 3 (5,55 %), дивертикулярну хворобу товстого кишечника та інші запальні захворювання кишечника, рак шлунка, ушкодження порожнистих органів черевної порожнини – 11 (22,23 %), інфікований асцит на фоні ХХН – 2 (3,67 %). Серед 545  оперованих пацієнтів у післяопераційному періоді померло 135 пацієнтів (24,77 %). У групі пацієнтів після виконаних релапаротомій померло 20 пацієнтів (39,2 %).

Посилання

Dziubanovskyi, I.Ya., & Mihenko, B.O. (2012). Komlpleksne likuvannia khvorykh na hostryi poshyrenyi perytonit [Comprehensive treatment of patients with acute peritonitis]. Halytskyi likarskyi visnyk – Galician Medical Bulletin, 19, 3 (2), 42-44 [in Ukrainian].

Dziubanovskyi, I.Ya., & Benedykt, V.V. (2014). Hostryi poshyrenyi perytonit. Laparostomiya chy prohramovana relaparotomiia? [Acute widespread peritonitis. Laparostomy or programmed relaparotomy?]. Klinich. anat. ta operat. khirurh. – Clinical Anatomy and Operative Surgery, 13 (1), 53-55 [in Ukrainian].

Savelyev, V,S., Gelfand, B.R., & Filimonov, M.I. (Eds.). (2006). Peritonit: prakticheskoye rukovodstvo [Peritonitis: a practical guide]. Moscow: Littera [in Russian].

Radzikhovskiy A.P., Bobrov, O.E., & Nayshtetik, V.Ya. (2000). Ocherki khirugii peritonita [Essays on peritonitis surgery]. Kyiv [in Russian].

Chernov, V.N., Belik, B.M., & Pshukov, Kh.Sh. (2004). Prognozirovaniye iskhoda i vybor khirirgicheskoy taktiki pri gnoynom peritonite [Prediction of outcome and choice of surgical tactics for advanced purulent peritonitis]. Khirurgiya. Zhurnal im. N.I. Pirogova – Surgery. Journal by N.I. Pirogov, 3, 21-24 [in Russian].

Bosscha, K., van Vroonhoven, T.J., & van der Werken, C. (1999). Surgical management of severe secondary peritonitis. Br. J. Surg., 86 (11), 1371-1377. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-2168.1999.01258.x

Christou, N.V., Barie, P.S., Dellinger, E.P., Waymack, J.P., & Stone, H.H. (1993). Surgical Infection Society intra-abdominal infection study: prospective evaluation of management techniques and outcome. Arch. Surg., 128 (2), 193-198. DOI: https://doi.org/10.1001/archsurg.1993.01420140070011

Farthmann, E.H., & Schoffel, U. (1990). Principles and limitations of operative management of intraabdominal infections. World J. Surg., 14 (2), 210-217. DOI: https://doi.org/10.1007/BF01664875

Kirkpatrick, A.W., Roberts, D.J., De Waele, J., Jaeschke, R., Malbrain, M.L.N.G., et al. Intra-abdominal hypertension and the abdominal compartment syndrome: updated consensus definitions and clinical practice guidelines from the World Society of the Abdominal Compartment Syndrome. Intensive Care Medicine, 39 (7), 1190-1206. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-013-2906-z

Koperna, T., & Schulz, F. (1996). Prognosis and treatment of peritonitis: do we need new scoring systems? Arch. Surg., 131 (2), 180-186. DOI: https://doi.org/10.1001/archsurg.1996.01430140070019

Lamme, B., Boermeester, M.A., Belt, E.J., van Till, J.W., Gouma, D.J., & Obertop, H. (2004). Mortality and morbidity of planned relaparotomy versus relaparotomy on demand for secon­dary peritonitis. Br. J. Surg., 91 (8), 1046-1054. DOI: https://doi.org/10.1002/bjs.4517

Mazuski, J.E., & Solomkin, J.S. (2009). Intra-abdominal infections. Surg. Clin. N. Am., 89, 421-437. DOI: https://doi.org/10.1016/j.suc.2008.12.001

Nathens, A.B., & Rotstein, O.D. (1994). Therapeutic options in peritonitis. Surg. Clin. North Am., 74 (3), 677- 692. DOI: https://doi.org/10.1016/S0039-6109(16)46336-X

Salamone, G., Licari L., Falco N., Augello G., Tutino R., Campanella S., Guercio G., & Gulotta, G. (2016). Mannheim Peritonitis Index (MPI) and elderly population: prognostic evaluation in acute secondary peritonitis. G. Chir., 37 (6), 243-249 DOI: https://doi.org/10.11138/gchir/2016.37.6.243

Van Goor, H. (2002). Interventional management of abdominal sepsis: when and how. Langenbecks Arch Surg., 387 (5-6), 191-200. DOI: https://doi.org/10.1007/s00423-002-0309-7

Wittmann, D.H., Schein, M., & Condon, R.E. (1996). Management of secondary peritonitis. Ann. Surg., 224 (1), 10-18. DOI: https://doi.org/10.1097/00000658-199607000-00003

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-23

Як цитувати

Zaporozhan, S. Y., Tkach, V. O., & Dombrovskyi, O. A. (2020). Ефективність лікування поширеного вторинного гнійного перитоніту із застосуванням релапаротомії. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 50–54. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11462

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ