Комплексне лікування гнійно-некротичних процесів діабетичної стопи (Wagner, 3-4 стадії) з урахуванням гемостазіологічних показників

Автор(и)

  • O. P. Pyptiuk Івано-Франківський національний медичний університет
  • V. O. Pyptiuk Івано-Франківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10746

Ключові слова:

синдром діабетичної стопи, фібриноген, Х фактор, ривароксобан

Анотація

Мета роботи: вивчити деякі аспекти гемостазу хворих на синдром діабетичної стопи (СДС).

Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 63 хворі на СДС, за Wagner 3-4 стадії. Хворих на СДС розділено на 2 групи рівнозначні за гендерними ознаками, віком (59,4±8,3) року. Тривалість захворювання на цукровий діабет становила від 5 до 15 років, у 74 % рівень HbA1c становив (7,9±1,39) %.

Усім хворим проведено загальноприйняту терапію, малу ампутацію, катетеризацію a. epigastrica inferior. Після 2 поопераційної доби призначали ривароксабан 15 мг два рази на добу, до 10 діб з наступним переходом на 10 мг один раз на добу впродовж 6 міс., діосміну 450 мг, гесперидину 50 мг впродовж 1 міс. І група хворих – 39 осіб – отримувала вищевказану терапію. В ІІ групі хворих – 24 особи – проведено остеоперфорацію великогомілкової кістки ураженої кінцівки.

Результати досліджень та їх обговорення. В обох групах при госпіталізації TcpO2 становила (21,3±5,4) мм рт. ст. У 64,3 % хворих визначено підвищення рівня фібриногену в 2 рази з тенденцією наближення до норми на 10 добу. Рівень Х фактора крові при госпіталізації склав (0,04±0,004) г/л, (p <0,01). На 3 добу в І групі хворих при збільшенні TcpO2 на 8,8 % і виражених запальних змінах тканин становив (0,04±0,01) г/л. На 10 добу при вторинному загоєнні рани склала (0,02±0,01) г/л, (p <0,1). В ІІ групі хворих на 3 добу TcpO2 зростала на 27 %, Х фактор склав (0,04±0,01) г/л. На 10 добу при загоєнні рани Х фактор в плазмі становив (0,02±0,01) г/л (p <0,01), а на 30 добу складав (0,01±0,01) г/л.

Посилання

Selvin, E., Parrinello, C.M., Sacks, D.B., & Coresh, J. (2014). Trends in prevalence and control of diabetes in the United States, 1988–1994 and 1999–2010. Ann. Intern. Med., 160 (8), 517-525. DOI: https://doi.org/10.7326/M13-2411

Forbes, J., & Cooper, M. (2013). Mechanisms of diabetic complications. Physiological Reviews , 93, 137-188. DOI: https://doi.org/10.1152/physrev.00045.2011

Bakker, K., Apelqvist, J., Lipsky, B.A., & Van Netten, J.J. (2016). International Working Group on the Diabetic Foot. The 2015 WGDF guidance documents on prevention and management of foot problems in diabetes: development of an evidence-based global consensus. Diabetes Metab. Res. Rev., 32 (1), 2-6.

Wound Care Manual and Clinical Guidelines for Nurses /Health Service Executive (HSE) 21-Aug-2017 (2017). Retrieved from: http://hdl.handle.net/10147/92646A, 93.

Bus, S.A., Van Netten, J.J., & Lavery, L.A. (2016). IWGDF guidance on the prevention of foot ulcers in at-risk patients with diabetes. Diabetes Metab. Res. Rev., 32, 16-24. DOI: https://doi.org/10.1002/dmrr.2696

Hofman, A., Brusselle, G.G., Darwish, M.S., van Duijn, C.M., & Franco, O.H. (2016). The Rotterdam Study: 2016 objectives and design update. Eur. J. Epidemiol., 30 (8), 661-708.

Ankalayya, B., Sodhi, H.S., Modala, S., & Baghel, M. (2016). Comparative study of coagulation time in type 2 diabetes mellitus and healthy individuals. International Journal of Contemporary Medical Research, 3, 3170-3171.

Hoffman, M., & Monroe, D.M. (2007). Coagulation 2006: a modern view of hemostasis. Clinics of North America, 21 (1), 1-11. DOI: https://doi.org/10.1016/j.hoc.2006.11.004

Kreutz, R. (2014). Pharmacokinetics and pharmacodynamics of rivaroxaban-an oral, direct factor Xa inhibitor. Curr. Clin. Pharmacol., 9 (1), 75-83. DOI: https://doi.org/10.2174/1574884708666131111204658

Andrews, K.L., Houdek, M.T., & Kiemele, L.J. (2015). Wound management of chronic diabetic foot ulcers: from the basics to regenerative medicine. Prosthet. Orthot. Int. 39 (1), 29-39. DOI: https://doi.org/10.1177/0309364614534296

Apelqvist, J., & Attinger, C. (2016). Effectiveness of interventions to enhance healing of chronic ulcers of the foot in diabetes: a systematic review. Diabetes Metab. Res. Rev., 32 (1), 154-168.

Robert, G., Frykberg, R., & Banks, J. (2015). Challenges in the treatment of chronic wounds. Adv. Wound Care (New Rochelle), 4 (9), 560-582.

(2019). Guideline on peripheral arterial disease. Vasa 8, 102

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-16

Як цитувати

Pyptiuk, O. P., & Pyptiuk, V. O. (2020). Комплексне лікування гнійно-некротичних процесів діабетичної стопи (Wagner, 3-4 стадії) з урахуванням гемостазіологічних показників. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (1), 96–99. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10746

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ