Внутрішньокишковий тиск при реконструктивно-відновних операціях у стомованих хворих

Автор(и)

  • V. I. Rusyn ДВНЗ “Ужгородський національний університет”
  • S. M. Chobey ДВНЗ “Ужгородський національний університет”
  • O. O. Dutko ДВНЗ “Ужгородський національний університет”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10741

Ключові слова:

внутрішньокишковий тиск, товстокишковий анастомоз, реконструктивна операція, стома

Анотація

Мета роботи: покращення результатів лікування хворих із хірургічною патологією ободової кишки шляхом розпрацювання і впровадження патогенетично обґрунтованого алгоритму лікування та техніки створення анастомозу, спрямованого на зниження частоти післяопераційних ускладнень.

Матеріали і методи. В групі з 30 пацієнтів вимірювали внутрішньокишковий тиск (ВКТ) у післяопераційному періоді. Під час операції, крім трансанального дренажу, який заводили вище анастомозу на 5–10 см, проводили трубку діаметром 0,5 см, кінець якої встановлювали на рівні товстокишкового анастомозу (ТКА). Вимірювання тиску проводили методом Вальдмана протягом 72 год із моменту операції, кожні 4 години. При цьому виконували 2 вимірювання – до і після промивання трансанального дренажу. При виконанні відновного втручання ТКА за розробленою методикою виконали – 17, ручний дворядний ТКА – 3, апаратний ТКА – 10 хворим.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що в післяопераційному періоді в ободовій кишці спостерігається зростання ВКТ (Р) протягом перших 24–36 год (t) в середньому до (5,3 ± 0,1) мм рт. ст., з подальшим зниженням цього рівня протягом наступних 12–20 год до (2,1 ± 0,3) мм рт. ст. Через 20 хв після промивання трансанального дренажу і відходження “промивних вод” рівень ВКТ знижується в середньому на (3,0 ± 1,3) мм рт. ст. Це зниження утримувалося протягом 3–5 год, після чого відбулося поступове зростання рівня ВКТ. При застосуванні традиційного дворядного анастомозу у 2 хворих відмічено в одному спостереженні неспроможність ТКА, у другому – анастомозит. ТКА розробленим способом виконано 17 хворим, апаратний ТКА – 10 хворим, анастомозит розвинувся в одного пацієнта. Ускладнення траплялися переважно при застосуванні ручного традиційного шва (10 %). У всіх хворих з розвиненими порушеннями загоєння анастомозу спостерігається підвищення ВКТ через 16–60 год до (11,4 ± 0,2) мм рт. ст., з піком близько (16,3–17,1) мм рт. ст., що спостерігалось аж до розвитку неспроможності анастомозу, з наступним різким зниженням ВКТ. При анастомозиті подібного зниження ВКТ не було. Мало значення не тільки стійке підвищення ВКТ з критичним рівнем до 16,3–17,1 мм рт. ст., а й тривалість впливу його протягом 12–18 год.

Посилання

Agaev, E.K. (2012). Nesostoyatelnost shvov kishechnykh anastomozov u bolnykh posle ekstrennoy i neotlozhnoy rezektsii kishki [Anastomotic failure after urgent bowel resection]. Khirurgiya. Zhurnal im. N.I. Pirogova – Surgery. Journal named after N.I. Pirogov, 1, 34-37 [in Russian].

Bereznytskyi, Ya.S., Haponov, A.V., & Turchyn, V.M. (2009). Obhruntuvannia vykonannia pervynno-vidnovnykh ope­ratyvnykh vtruchan pry obstruktyvnii neprokhidnosti obodovoi kyshky [Reasoning of primary-reconstructive operations after large bowel obstruction]. Ukrainskyi Zhurnal Khirurhii – Ukrainian Jornal of Surgery, 5, 11-13 [in Ukrainian].

Zakharash, M.P., Poida, A.I., Melnik, V.M. (2006). Vosstanovitelnye operatsii v khirurgii tolstoy kishki [Reconstructive operations in colon surgery]. Materіali ІІ zizdu koloproktolohіv Ukrainy za mіzhnarodnoiu uchastiu – Materials of the II Congress of Coloproctologists of Ukraine with International Participation, (pp. 403-405). [in Russian].

Totikov, Z.V., Totikov, V.Z., Kachmazov, A.K., Medo­edov, V.V., Kalitsova, M.V., & Malsagov, R.Yu. (2013). Sposob profilaktiki nesostoyatelnosti anastomoza posle perednikh rezek­tsiy pryamoy kishki i rekonstruktivno-vosstanovitelnykh operatsiy [Method of prevention of anastomotic failure after rectum resetion and reconstructive operations]. Kubanskiy nauchnyy meditsinskiy vestnik – Kuban Scientific Medical Journal, 4, 109-111 [in Russian].

Dinning, P.G., Carrington, E.V., & Scott, S.M. (2015). The use of colonic and anorectal high-resolution manometry and its place in clinical work and in research. Neurogastroenterology & Moti­lity, 27 (12), 1693-1708. DOI: https://doi.org/10.1111/nmo.12632

Shogan, B.D., Carlisle, E.M., Alverdy, J.C., & Umanskiy, K. (2013). Do we really know why colorectal anastomoses leak? Journal of Gastrointestinal Surgery, 17 (9), 1698-1707. DOI: https://doi.org/10.1007/s11605-013-2227-0

Siegel, R., DeSantis, C., & Jemal, A. (2014). Colorectal cancer statistics, 2014. CA: A Cancer Journal for Clinicians, 64 (2), 104-117. DOI: https://doi.org/10.3322/caac.21220

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-16

Як цитувати

Rusyn, V. I., Chobey, S. M., & Dutko, O. O. (2020). Внутрішньокишковий тиск при реконструктивно-відновних операціях у стомованих хворих. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (1), 65–70. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10741

Номер

Розділ

З ДОСВІДУ РОБОТИ