Вплив електричного поля постійного струму на швидкість епітелізації ран у хворих на синдром діабетичної стопи
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10739Ключові слова:
цукровий діабет, синдром діабетичної стопи, гнійно-некротичний процес, рана, гальванізаціяАнотація
Мета роботи: вивчити динамічний розвиток ранового процесу за допомогою дослідження відбитка-мазка з ран хворих на діабетичний синдром стопи методом Покровської–Макарова, планіметричного обстеження методом Л. М. Попової у разі лікування традиційними методами у поєднанні з гальванізацією ураженої нижньої кінцівки та застосування інтерстиціального берлітіонового електрофорезу.
Матеріали і методи. Обстежено і проліковано 113 хворих на синдром діабетичної стопи. 1-ша група хворих отримувала традиційне лікування, у 2-й групі пацієнтів комплекс лікувальних заходів у ранньому післяопераційному періоді доповнювали гальванізацією ураженої нижньої кінцівки і хворим 3-ї групи в ранньому післяопераційному періоді приєднували локально внутрішньотканинний електрофорез із берлітіоном. Контроль за динамікою ранового процесу здійснювали шляхом оцінки мазків-відбитків із ран та планіметричним дослідженням.
Результати досліджень та їх обговорення. Порівняння темпу переходу цитологічної картини мазка-відбитка від запального до запальнорегенераторного, регенераторно-запального і, нарешті, регенераторного типу продемонструвало, що ці процеси у хворих 1-ї групи відбувались, у середньому, протягом 20 днів, у 2-й групі протягом 16 днів і у 3-й групі протягом 14 днів. Зменшення площі рани у хворих 1-ї групи складає ≈ 1 % на добу, у хворих 2-ї групи – 2 %, у подальшому – 2,1–2,2 % на добу. У пацієнтів 3-ї групи темп зменшення площі рани в середньому склав 3 %. Тому під дією прямого постійного струму цитограма була представлена запальним типом переважно з 3–4 по 7–8 день порівняно з контрольною групою, де ці явища були виявлені з 3–4 по 11–12 день. Приблизно схожа динаміка була виявлена у випадку дії інтерстеційного електрофорезу з берлітіоном. Коли рановий процес переходить у другу фазу, про що свідчить поява запальнорегенераторного мазка, швидкість регенерації виявилася найбільшою у групі пацієнтів, які отримували інтерстеційний електрофорез із берлітіоном.
Посилання
Pankiv, V.I. (2008). Suchasna medychna dopomoha khvorym na tsukrovyi diabet [Modern medical care for patients with diabetes]. Praktychna anhiolohiia – Practical Angiology, 2, 5-8 [in Ukrainian].
Tronko, N.D. (2006). Po materialam 42-ho konhressa Evropeyskoy assotsiatsii po izucheniyu sakharnogo diabeta [Based on materials from the 42nd Congress of the European Association for the Study of Diabetes]. Zdorovia Ukrainy – Health of Ukraine, 21 (154), 10-11 [in Russian].
Khobzei, M.K., Hulchii, M.V., Stepanenko, A.V., & Vlasenko, M.V. (2012). Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi ta vtorynnoi (spetsializovanoi) medychnoi dopomohy. Tsukrovyi diabet 2-ho typu [Unified clinical protocol of primary and secondary (specialized) medical care. Type 2 diabetes]. Kyiv [in Ukrainian].
Zaitseva, E.L., & Tokmakova, A.Y. (2014). The role of growth factors and cytokines in the reparative processes in the soft tissues in patients with diabetes mellitus. Diabetes, (1), 57-62.
Zaitseva, E.L., Doronina, L.P., Silent, R.V., Voronkov, I.A., Mitish, V.A., & Tokmakova, A.Y. (2014). [Influence of negative pressure therapy on reparative processes in the soft tissues of the lower extremities in patients with neuropathic and neuroischemic form of diabetic foot syndrome]. Diabetes, 3, 113-121.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
