Експериментальне обґрунтування інтраочеревинного застосування інтерферону 2b для лікування гострого перитоніту
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10736Ключові слова:
гострий перитоніт, санація, інтерферон α2bАнотація
Мета роботи: в експерименті дослідити можливість інтраочеревинного застосування інтерферону α2b для лікування гострого перитоніту.
Матеріали і методи. У дослідженні використано 64 білих нелінійних щурі. Перитоніт моделювали інтраочеревинним пункційним уведення 20 % суміші автокалу. Через 12 год після моделювання виконували лапаротомію і санацію черевної порожнини. У контрольній групі (32 тварини) промивали розчином декаметоксину і 0,9 % розчином NaCl. У дослідній групи (32 тварини) після цього в черевну порожнину уводили розчин інтерферону α2b в дозі 0,3 млн ОД на 100 г маси. Через 6, 12, 24 і 48 год виконували релапаротомію і забирали парієтальну очеревину для гістологічного дослідження. Препарати зафарбовували гематоксилін-еозином.
Результати досліджень та їх обговорення. У контрольній групі через 6 год після санації на тлі виразних запальних змін парієтальної очеревини спостерігаються ознаки неналежної реакції неспецифічної клітинної ланки захисту, прояви активації якої відмічені лише через 12 год; ініціація специфічної ланки відбувається через 24 год, а протягом 48 год не виявлені ознаки регенераційних процесів. У дослідній групі через 6 год спостерігаються ознаки адекватної реакції неспецифічної ланки клітинного захисту на тлі менш виразних запальних змін парієтальної очеревини; через 12 год виявляються ознаки активації специфічної ланки, а через 48 год – ознаки розвитку процесів регенерації.
Посилання
Dziubanovskyi, I.Ya., & Benedykt, V.V. (2014). Hostryi poshyrenyi perytonit. Laparostomiia chy prohramovana relaparotomiia? [Acute generelized peritonitis. laparostomy or planned relaparotomy?]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia – Clinical Anatomy and Operative Surgery, 13 (1), 53-55 [in Ukrainian].
Sartelli, M., Chichom-Mefire, A., Labricciosa, F. M., Hardcastle, T., Abu-Zidan F. M., Adesunkanmi, A. K. … Catena F. (2017). The management of intra-abdominal infections from a global perspective: 2017 WSES guidelines for management of intra-abdominal infections. World Journal of Emergency Surgery, 10, 12, 29. doi: 10.1186/s13017-017-0141-6.
Boiko, V.V., Rohachov, V.K., & Tymchenko, M.Ie. (2013). Zastosuvannia rozchynu dekametoksynu v likuvanni rozpovsiudzhenykh form perytonitu [Application of decametoxine solution in the treatment of diffuse forms of peritonitis]. Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School, 3, 88-92 [in Ukrainian].
Hesami, M.A., Alipour, H., Daylami, H.N., Alipour, B., Bazargan-Hejazi, S., & Ahmadi, A. (2014). Irrigation of abdomen with Imipenem solution decreases surgical site infections in patients with perforated appendicitis: A Randomized Clinical Trial. Iran Red. Crescent Med. Journal, 16 (4), e12732. doi: 10.5812/ircmj.12732
Ross, J.T., Matthay, M.A., & Harris, H.W. (2018). Secondary peritonitis: principles of diagnosis and intervention. BMJ, 361, k1407. doi: 10.1136/bmj.k1407
Ağca, B., İşcan, A.Y., Polat, E., Memişoğlu, K. (2018). The antibacterial effect of peritoneal fluid in experimental peritonitis. Ulus Travma Acil. Cerrahi Derg., 24 (5), 387-390. doi: 10.5505/tjtes.2018.10452.
Capobianco, A., Cottone, L., Monno, A., Manfredi, A.A., & Rovere-Querini, P. (2017). The peritoneum: healing, immunity, and diseases. The Journal of Pathology, 243 (2), 137-147. doi: 10.1002/path.4942.
Granslo, H.N., Aarag Fredheim, E.G., Esaiassen, E., Christophersen, L., Jensen, P.O., Mollnes, T.E. … Cavanagh, J.P. (2019). The synthetic antimicrobial peptide LTX21 induces inflammatory responses in a human whole blood model and a murine peritoneum model. APMIS, 127 (6), 475-483. doi: 10.1111/apm.12946.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
а. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
б.
в. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
г. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
