Експериментальне обґрунтування інтраочеревинного застосування інтерферону 2b для лікування гострого перитоніту

Автор(и)

  • A. F. Grynchuk ВДНЗ України “Буковинський державний медичний університет”
  • I. S. Davydenko ВДНЗ України “Буковинський державний медичний університет”
  • F. V. Grynchuk ВДНЗ України “Буковинський державний медичний університет”
  • I. Iu. Polianskiy ВДНЗ України “Буковинський державний медичний університет”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10736

Ключові слова:

гострий перитоніт, санація, інтерферон α2b

Анотація

Мета роботи: в експерименті дослідити можливість інтраочеревинного застосування інтерферону α2b для лікування гострого перитоніту.

Матеріали і методи. У дослідженні використано 64 білих нелінійних щурі. Перитоніт моделювали інтраочеревинним пункційним уведення 20 % суміші автокалу. Через 12 год після моделювання виконували лапаротомію і санацію черевної порожнини. У контрольній групі (32 тварини) промивали розчином декаметоксину і 0,9 % розчином NaCl. У дослідній групи (32 тварини) після цього  в черевну порожнину уводили розчин інтерферону α2b в дозі 0,3 млн ОД на 100 г маси. Через 6, 12, 24 і 48 год виконували релапаротомію і забирали парієтальну очеревину для гістологічного дослідження. Препарати зафарбовували гематоксилін-еозином.

Результати досліджень та їх обговорення. У контрольній групі через 6 год після санації на тлі виразних запальних змін парієтальної очеревини спостерігаються ознаки неналежної реакції неспецифічної клітинної ланки захисту, прояви активації якої відмічені лише через 12 год; ініціація специфічної ланки відбувається через 24 год, а протягом 48 год не виявлені ознаки регенераційних процесів. У дослідній групі через 6 год спостерігаються ознаки адекватної реакції неспецифічної ланки клітинного захисту на тлі менш виразних запальних змін парієтальної очеревини; через 12 год виявляються ознаки активації специфічної ланки, а через 48 год – ознаки розвитку процесів регенерації.

Посилання

Dziubanovskyi, I.Ya., & Benedykt, V.V. (2014). Hostryi poshyrenyi perytonit. Laparostomiia chy prohramovana relaparotomiia? [Acute generelized peritonitis. laparostomy or planned relaparotomy?]. Klinichna anatomiia ta operatyvna khirurhiia – Clinical Anatomy and Operative Surgery, 13 (1), 53-55 [in Ukrainian].

Sartelli, M., Chichom-Mefire, A., Labricciosa, F. M., Hardcastle, T., Abu-Zidan F. M., Adesunkanmi, A. K. … Catena F. (2017). The management of intra-abdominal infections from a global perspective: 2017 WSES guidelines for management of intra-abdominal infections. World Journal of Emergency Surgery, 10, 12, 29. doi: 10.1186/s13017-017-0141-6. DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-017-0141-6

Boiko, V.V., Rohachov, V.K., & Tymchenko, M.Ie. (2013). Zastosuvannia rozchynu dekametoksynu v likuvanni rozpovsiudzhenykh form perytonitu [Application of decametoxine solution in the treatment of diffuse forms of peritonitis]. Kharkivska khirurhichna shkola – Kharkiv Surgical School, 3, 88-92 [in Ukrainian].

Hesami, M.A., Alipour, H., Daylami, H.N., Alipour, B., Bazargan-Hejazi, S., & Ahmadi, A. (2014). Irrigation of abdomen with Imipenem solution decreases surgical site infections in patients with perforated appendicitis: A Randomized Clinical Trial. Iran Red. Crescent Med. Journal, 16 (4), e12732. doi: 10.5812/ircmj.12732 DOI: https://doi.org/10.5812/ircmj.12732

Ross, J.T., Matthay, M.A., & Harris, H.W. (2018). Secondary peritonitis: principles of diagnosis and intervention. BMJ, 361, k1407. doi: 10.1136/bmj.k1407 DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.k1407

Ağca, B., İşcan, A.Y., Polat, E., Memişoğlu, K. (2018). The antibacterial effect of peritoneal fluid in experimental peritonitis. Ulus Travma Acil. Cerrahi Derg., 24 (5), 387-390. doi: 10.5505/tjtes.2018.10452. DOI: https://doi.org/10.5505/tjtes.2018.10452

Capobianco, A., Cottone, L., Monno, A., Manfredi, A.A., & Rovere-Querini, P. (2017). The peritoneum: healing, immunity, and diseases. The Journal of Pathology, 243 (2), 137-147. doi: 10.1002/path.4942. DOI: https://doi.org/10.1002/path.4942

Granslo, H.N., Aarag Fredheim, E.G., Esaiassen, E., Christophersen, L., Jensen, P.O., Mollnes, T.E. … Cavanagh, J.P. (2019). The synthetic antimicrobial peptide LTX21 induces inflammatory responses in a human whole blood model and a murine peritoneum model. APMIS, 127 (6), 475-483. doi: 10.1111/apm.12946. DOI: https://doi.org/10.1111/apm.12946

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-16

Як цитувати

Grynchuk, A. F., Davydenko, I. S., Grynchuk, F. V., & Polianskiy, I. I. (2020). Експериментальне обґрунтування інтраочеревинного застосування інтерферону 2b для лікування гострого перитоніту. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (1), 46–50. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10736

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ