Staged surgical treatment of cholangiogenic abscesses of the liver

V. V. Boyko; V. M. Lykhman; D. A. Miroshnichenko; A. A. Merkulov; S. V. Tkach; A. N. Shevchenko; A. V. Moskalenko; I. V. Volchenko

doi:10.11603/2414-4533.2020.1.10731

Автор(и)

V. V. Boyko ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків Харківський національний медичний університет
V. M. Lykhman ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків
D. A. Miroshnichenko Харківський національний медичний університет
A. A. Merkulov ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків
S. V. Tkach ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків
A. N. Shevchenko ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків
A. V. Moskalenko Харківський національний медичний університет
I. V. Volchenko Харківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10731

Ключові слова:

холангіогенний абсцес печінки, УЗ-онтрольоване дренування

Анотація

Мета роботи: покращити результати лікування хворих із холангіогенними абсцесами печінки шляхом етапних методів лікування з використанням малоінвазивних втручань.

Матеріали і методи. Обстежено і проліковано 82 хворих з холангіогенними абсцесами печінки віком від 21 до 80 років, яким виконано 130 операцій. Основну групу склали 40 (48,4 %) хворих, яким виконували УЗ-контрольовані дренування порожнин абсцесів (I етапом) з подальшим видаленням джерела ХГА (II етапом). Групу порівняння склали 42 (51,6%) хворих, яким виконували санацію і дренування тільки лапаротомним доступом.

Результати досліджень та їх обговорення. Малоінвазивні методи хірургічного лікування включали УЗ-контрольоване дренування з одночасною санацією порожнин абсцесу. Розміри порожнин в середньому склали (150 ± 23,3) см³. Для дренування абсцесу печінки діаметром до 10,0 см використовували один дренаж. При діаметрі вогнищ більше 5,0 см дренування проводили двома однопросвітними трубками з подальшим аспіраційно-проточним промиванням порожнини абсцесу. Контроль положення дренажу і зменшення порожнини абсцесів проводили на 3, 7, 14 день після встановлення. Дренажну трубку видаляли після зникнення порожнини за даними УЗД та контрольної фістулографії, що збігалося з нормалізацією загального стану і температури тіла, зникненням ознак гнійної інтоксикації. Терміни дренування склали в середньому від 7 до 30 діб (в середньому 15,2). Запропонований метод лікування відрізняється малотравматичністю, можливістю контролю ефективності проведеного лікування, а найголовніше – позитивними результатами у 87 % хворих. Другим етапом у 38 (95 %) проводилася лапароскопічна холецистектомія без технічних особливостей. Оптимальним терміном проведення II етапу вважали (13 ± 3) дні після вилучення дренажу. В діагностиці та лікуванні холангіогенних абсцесів печінки необхідно використовувати методи пункційного УЗ-контрольованого дренування. Етапне лікування ХГА з санацією порожнини абсцесу дозволило зменшити число розвитку сепсису з 9,5 до 2,5 %, знизити післяопераційну летальність у вкрай тяжких хворих до 2,4 %, і розвиток ускладнень на 7,3 %.

Посилання

Akhaladze, G.G. (2012). Klyuchevye voprosy khirurgicheskogo lecheniya abstsessov pecheni [Key issues for the surgical treatment of liver abscesses]. Annaly khirurgicheskoy gepatologii – Annals of Surgical Hepatology, 17 (1), 53-58 [in Russian].

Efimov, D.S. (2015). Opyt lecheniya abstsessov pecheni v usloviyakh bolnitsy skoroy [Experience in the treatment of liver abscesses in an emergency hospital]. Kharkіvska khіrurhіchna shkola – Kharkiv Surgical School, 6 (75), 172-177 [in Russian].

Ovchinnikov, V.A., Malov, A.A., & Akulenko, S.V. (2013). Sovremennaya taktika v lechenii bakterialnykh abstsessov pecheni [Modern tactics in the treatment of bacterial abscesses of the liver]. Meditsinskiy almanakh – Medical Almanakh, 5 (28), 99-102 [in Russian].

Pashchina, S.N., Blagitko, E.M., & Bespalov, A.A. (2014). Abstsessy pecheni: vybor metoda lecheniya [Liver abscesses: the choice of treatment]. Meditsina i obrazovanie v Sibiri – Medicine and Education in Siberia, 14, 54-56 [in Russian].

Alvarez Perez, J., Gonzalez, J., & Baldonedo, R. (2001). Clinical course, treatment, and multivariate analysis of risk factors for pyogenic liver abscess. Am. J. of Surg., 181 (2), 177-186.

Dellinger, R.P., Levy, M.M., & Rhodes, A (2013). Surviving Sepsis Campaign: International guidelines for management of severe sepsis and septic shock. Intensive Care Med., 41 (2), 580-637.

O’Farrell, N., Collins, C.G., & McEntee, G.P. (2010). Pyogenic liver abscesses: diminished role for operative treatment. Surgeon, 8 (4), 192-196.

Sugiama, M., & Atomi, Y. (2002). Pyogenic hepatic abscess with biliary communication. Am. J. Surg., 183, 2.