Етапне хірургічне лікування холангіогенних абсцесів печінки

Автор(и)

  • V. V. Boyko ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків Харківський національний медичний університет
  • V. M. Lykhman ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків
  • D. A. Miroshnichenko Харківський національний медичний університет
  • A. A. Merkulov ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків
  • S. V. Tkach ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків
  • A. N. Shevchenko ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМНУ”, Харків
  • A. V. Moskalenko Харківський національний медичний університет
  • I. V. Volchenko Харківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10731

Ключові слова:

холангіогенний абсцес печінки, УЗ-онтрольоване дренування

Анотація

Мета роботи: покращити результати лікування хворих із холангіогенними абсцесами печінки шляхом етапних методів лікування з використанням малоінвазивних втручань.

Матеріали і методи. Обстежено і проліковано 82 хворих з холангіогенними абсцесами печінки віком від 21 до 80 років, яким виконано 130 операцій. Основну групу склали 40 (48,4 %) хворих, яким виконували УЗ-контрольовані дренування порожнин абсцесів (I етапом) з подальшим видаленням джерела ХГА (II етапом). Групу порівняння склали 42 (51,6%) хворих, яким виконували санацію і дренування тільки лапаротомним доступом.

Результати досліджень та їх обговорення. Малоінвазивні методи хірургічного лікування включали УЗ-контрольоване дренування з одночасною санацією порожнин абсцесу. Розміри порожнин в середньому склали (150 ± 23,3) см³. Для дренування абсцесу печінки діаметром до 10,0 см використовували один дренаж. При діаметрі вогнищ більше 5,0 см дренування проводили двома однопросвітними трубками з подальшим аспіраційно-проточним промиванням порожнини абсцесу. Контроль положення дренажу і зменшення порожнини абсцесів проводили на 3, 7, 14 день після встановлення. Дренажну трубку видаляли після зникнення порожнини за даними УЗД та контрольної фістулографії, що збігалося з нормалізацією загального стану і температури тіла, зникненням ознак гнійної інтоксикації. Терміни дренування склали в середньому від 7 до 30 діб (в середньому 15,2). Запропонований метод лікування відрізняється малотравматичністю, можливістю контролю ефективності проведеного лікування, а найголовніше – позитивними результатами у 87 % хворих. Другим етапом у 38 (95 %) проводилася лапароскопічна холецистектомія без технічних особливостей. Оптимальним терміном проведення II етапу вважали (13 ± 3) дні після вилучення дренажу. В діагностиці та лікуванні холангіогенних абсцесів печінки необхідно використовувати методи пункційного УЗ-контрольованого дренування. Етапне лікування ХГА з санацією порожнини абсцесу дозволило зменшити число розвитку сепсису з 9,5 до 2,5 %, знизити післяопераційну летальність у вкрай тяжких хворих до 2,4 %, і розвиток ускладнень на 7,3 %.

Посилання

Akhaladze, G.G. (2012). Klyuchevye voprosy khirurgicheskogo lecheniya abstsessov pecheni [Key issues for the surgical treatment of liver abscesses]. Annaly khirurgicheskoy gepatologii – Annals of Surgical Hepatology, 17 (1), 53-58 [in Russian].

Efimov, D.S. (2015). Opyt lecheniya abstsessov pecheni v usloviyakh bolnitsy skoroy [Experience in the treatment of liver abscesses in an emergency hospital]. Kharkіvska khіrurhіchna shkola – Kharkiv Surgical School, 6 (75), 172-177 [in Russian].

Ovchinnikov, V.A., Malov, A.A., & Akulenko, S.V. (2013). Sovremennaya taktika v lechenii bakterialnykh abstsessov pecheni [Modern tactics in the treatment of bacterial abscesses of the liver]. Meditsinskiy almanakh – Medical Almanakh, 5 (28), 99-102 [in Russian].

Pashchina, S.N., Blagitko, E.M., & Bespalov, A.A. (2014). Abstsessy pecheni: vybor metoda lecheniya [Liver abscesses: the choice of treatment]. Meditsina i obrazovanie v Sibiri – Medicine and Education in Siberia, 14, 54-56 [in Russian].

Alvarez Perez, J., Gonzalez, J., & Baldonedo, R. (2001). Clinical course, treatment, and multivariate analysis of risk factors for pyogenic liver abscess. Am. J. of Surg., 181 (2), 177-186. DOI: https://doi.org/10.1016/S0002-9610(00)00564-X

Dellinger, R.P., Levy, M.M., & Rhodes, A (2013). Surviving Sepsis Campaign: International guidelines for management of severe sepsis and septic shock. Intensive Care Med., 41 (2), 580-637. DOI: https://doi.org/10.1097/CCM.0b013e31827e83af

O’Farrell, N., Collins, C.G., & McEntee, G.P. (2010). Pyogenic liver abscesses: diminished role for operative treatment. Surgeon, 8 (4), 192-196. DOI: https://doi.org/10.1016/j.surge.2010.01.001

Sugiama, M., & Atomi, Y. (2002). Pyogenic hepatic abscess with biliary communication. Am. J. Surg., 183, 2. DOI: https://doi.org/10.1016/S0002-9610(01)00869-8

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-16

Як цитувати

Boyko, V. V., Lykhman, V. M., Miroshnichenko, D. A., Merkulov, A. A., Tkach, S. V., Shevchenko, A. N., … Volchenko, I. V. (2020). Етапне хірургічне лікування холангіогенних абсцесів печінки. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (1), 20–23. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.1.10731

Номер

Розділ

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ