Дренування рідинних скупчень заочеревинного простору при лікуванні гострого некротичного панкреатиту
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.4.10723Ключові слова:
некротичний панкреатит, дренування рідинних скупченьАнотація
Гострий панкреатит – одне з найтяжчих ургентних хірургічних захворювань. У близько чверті хворих розвиваються його некротичні форми з високим рівнем летальності. Тому нашою метою було покращення результатів хірургічного лікування хворих із гнійно-септичними ускладненнями некротичного панкреатиту шляхом застосування мініінвазивних (щадних) операційних втручань. Проведено аналіз комплексного лікування 37 хворих на гострий некротичний панкреатит у період гнійно-септичних ускладнень із поширенням гнійних періпанкреатичних запливів у заочеревинний простір. Після верифікації локалізації поширення запливу під контролем ультразвукового апарата методом “вільної руки” вводили троакар. Відстань до вогнища складала від 4 до 12 см. Виконували дренування рідинного утвору, гнійника з введенням у його порожнину дренажної трубки “нелотон” діаметром 12 Fr. При неефективності дренажної функції даного діаметра в 17 (46 %) пацієнтів вводили дренаж діаметром 20 Fr. При використанні даної методики спостерігали покращення її евакуаторної спроможності з відходженням секвестрів великого розміру. Це дозволило зменшити прояви інтоксикаційного синдрому, синдрому системної запальної відповіді та запобігти повторним лапаротомним операційним втручанням.
Посилання
Dronov, A.I., Kovalskaya, I.A., Uvarov, V.Yu., & Gorlach, A.I. (2013). Osobennosti patogeneticheskogo podkhoda k lecheniyu ostrogo nekroticheskogo pankreatita. Ukrainskiy zhurnal khirurhii – Ukrainian Journal of Surgery, 22 (3), 145-149 [in Russian].
Dyuzheva, T.G., Dzhus, Ye.V., Shefer, A.V., Akhaladze, G.G., Chevokin, A.Yu., Kotovskiy, A.Ye., …, & Shono, N.I. (2013). Alperin E.I Konfiguratsiya nekroza podzheludochnoy zhelezy i differentsirovannoye lecheniye ostrogo pankreatita [The configuration of pancreatic necrosis and the differentiated treatment of acute pancreatitis]. Annaly khirurgicheskoy gepatologii – Annals of Surgical Hepatology, 18 (1), 92-102 [in Russian].
Nakamoto, D.A., & Haaga, J.R. (2004). Emergent ultrasound interventions. Radiologic Clinics of North America, 42 (2), 114-123. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rcl.2004.01.002
Brown, A., Baillargeon, J.D., Hughes, M.D., & Banks, P.A. (2002). Can fluid resuscitation prevent pancreatic necrosis in severe acute pancreatitis? Pancreatology, 2 (2), 104-107. DOI: https://doi.org/10.1159/000055899
Manzelli, A., Petrou, A., & Lazzaro, A. (2011). Groove pancreatitis: a mini-series report and review of the literature. JOP. J Pancreas (Online), 12 (3), 230-233.
Sabo, A., Goussous, N., Sardana, N., Patel, S., & Cunningham, S.C. Necrotizing pancreatitis: a review of multidisciplinary management. JOP. Journal of the Pancreas (Online), 16 (2), 125-135.
Zerem, E. (2014). Treatment of severe acute pancreatitis and its complications. World J. Gastroenterol., 20 (38), 13879-13892. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i38.13879
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
