АКТУАЛЬНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ЗІ СТВОРЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ СОЦІАЛЬНО ЗАГРОЗЛИВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2019.1.9931Ключові слова:
державно-приватне партнерство, інноваційний лікарський засіб, проект, соціально загрозливі захворюванняАнотація
Мета роботи. Аналіз стану і тенденцій розвитку державно-приватного партнерства (ДПП) за кордоном при рішенні глобальних проблем при створенні інноваційних лікарських засобів (ЛЗ) для лікування соціально загрозливих захворювань, узагальнення світового досвіду щодо доцільності використання певних інструментів ДПП і розробка системи індикаторів для оцінювання результативності ДПП у фармації.
Матеріали і методи. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи пізнання, зокрема, системний підхід з використанням методів ретроспективного та системно-логічного аналізу, контент-аналіз.
Результати й обговорення. Визначені умови ефективної реалізації проектів ДПП, найбільш застосовані в різних країнах державні інструменти підтримки ДПП. Проаналізовані переваги і ризики застосування механізмів ДПП при реалізації інноваційних проектів, спрямованих на розробку ЛЗ, призначених для лікування соціально загрозливих захворювань. Запропоновано систему індикаторів оцінки результативності ДПП в фармації за напрямами: співпраця, дослідна активність, практичні знання, людський капітал, фінанси.
Висновки. Розвиток ДПП для активізації процесів створення інноваційних ЛЗ для лікування соціально загрозливих захворювань (гепатит, ВІЛ, онкопатології, антибіотикорезистентність, туберкульоз та ін.) сприяє об’єднанню унікальних інноваційних ресурсів та розподілу ризиків, пов’язаних із високим ступенем невизначеності результатів інноваційній діяльності; нарощуванню інноваційного потенціалу фармацевтичної галузі в процесі спільної діяльності організацій; дозволяє розширити фінансові ресурси, необхідні для реформування системи охорони здоров’я, сприяє оптимізації бюджетних витрат, підвищує ефективність інвестицій в охорону здоров’я, що в кінцевому підсумку сприяє підвищенню якості медичних і фармацевтичних послуг.
Посилання
Mamedyarov ZA. Public innovation policy in the pharmaceutical industry: the cases of the EU and USA. MIR (Modernizatsiya. Innovatsiya. Razvitiye). 2017;8(1): 105-114. DOI: https://doi.org/10.18184/2079-4665.2017.8.1.105-114. Russian.
Varnavsky VG. Public-private partnership in healthcare: international experience. Uprav zdravookr. 2010;1: 9-16. Russian.
Dmitrik E. Public-private partnership in healthcare. International experience. Yezened apteka. 2017;1104(33). Available from: https://www.apteka.ua/article/423444. Russian.
Kotvitska АА, Kostiuk VH. Investigation of normative legal regulation of import-substituting production of medicines in Ukraine. Upravl, ekonomika ta zapezp yakosti v farmatsii. 2016;1:44-8. DOI: https://doi.org/10.24959/uekj.16.6. Ukrainian.
Pharmacy of the 21st century: Trends and prospects: Materials of VIII Congress of Pharmacists of Ukraine. Kharkiv: NFaU; 2016. Ukrainian
Mishra P, Florian J, Peter J, Vainorius M, Fried MW, Nelson DR, Birnkrant D. Public-private partnership: targeting real-world data for hepatitis c direct-acting antivirals. Gastroenterology. 2017; 153(3): 626-31. DOI: 10.1053/j.gastro.2017.07.025.
Shrivastava R, Fonjungo PN, Kebede Y, Bhimaraj R, Zavahir S, Mwangi C, Gadde R, Alexander H, Riley PL, Kim A, Nkengasong JN. Role of public-private partnerships in achieving UNAIDS HIV treatment targets. BMC Health Serv Res. 2019;19(1): 46. DOI: 10.1186/s12913-018-3744-z.
Dercle L, Connors DE, Tang Y, Adam SJ, Gönen M, Hilden P, Karovic S et al. Vol-PACT: A Foundation for the NIH public-private partnership that supports sharing of clinical trial data for the development of improved imaging biomarkers in oncology. JCO Clin Cancer Inform. 2018;(2): 1-12. DOI: 10.1200/CCI.17.00137.
Ramsey BW, Nepom GT, Lonial S. Academic, foundation, and industry collaboration in finding new therapies. N Engl J Med. 2017;376(18): 1762-9. DOI: 10.1056/NEJMra1612575.
Abbasi J. Public-private partnership speeds investigator access to cancer Drugs. JAMA. 2017;317(8): 797. DOI: 10.1001/jama.2017.1089.
Shelby PW, Lia MP, Israel A. Collaborative public-private initiatives targeting multidrug-resistant tuberculosis (MDR-TB) supported by the Lilly MDR-TB Partnership: experiences in 2012-2016. J Healthc Leadersh. 2017;9:4 7-57. DOI: 10.2147/JHL.S130207.
Kostyanev T, Bonten MJ, O'Brien S, Steel H, Ross S, François B, Tacconelli E, et al.The innovative medicines initiative's new drugs for bad bugs programme: European public-private partnerships for the development of new strategies to tackle antibiotic resistance. J Antimicrob Chemother. 2016;71(2): 290-5. DOI: 10.1093/jac/dkv339.
Ustinova E.O. Public private partnership: experience of European Union countries. Materials of the scientific and practical conference “Public administration and local self-government: history and modernity”, Kharkiv; 2012. Ukrainian.
Batalov O.A., Valyushko I.V. Features of the use of public-private partnership as a mechanism for implementing a new regional policy. Analytical note. Available from: http://www.niss.gov.ua/articles/1239/. Ukrainian.
Ilyk R, Litovchenko I, Slobonichenko M, Pitel L, Korchakov-Khib N. Methodical recommendations for state and municipal health care institutions, for employees of health care management agencies for implementation of public-private partnership projects in health care field. [Методичні рекомендації для державних та комунальних закладів охорони здоров’я, для працівників органів управлiння у сфері охорони здоров’я для впровадження проектів державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я] Kyiv; 2018. Available from: http://moz.gov.ua/uploads/1/7840-1234567890.pdf. Ukrainian.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
