ВИБІР ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ КРЕМУ З НАНОЧАСТИНКАМИ ЦЕРІЮ ДІОКСИДУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9339Ключові слова:
наночастинки церію діоксиду, фотопротекторна активність, фотодинамічна травма, скринінг, мурчаки.Анотація
Мета роботи. Скринінгове дослідження активності тест-зразків кремів із наночастинками церію діоксиду (НЦД) на моделі фотодинамічного запалення в мурчаків із виявленням зразка-лідера з оптимальним вмістом НЦД у складі лікарської форми для подальшого поглибленого фармакологічного вивчення крему.
Матеріали і методи. Стандартизовані НЦД розміром 6–15 нм синтезовані співробітниками ТОВ «НаноМедТех», тест-зразки кремів розроблені під керівництвом професора М. О. Ляпунова. Фотодинамічну травму у мурчаків викликали УФ опромінюванням за допомогою ртутно-кварцової лампи. Креми наносили профілактично дозою 2 мг/см2. Ступінь вираженості еритеми – головного прояву запальної реакції – оцінювали за колориметричною шкалою С. В. Суворова у динаміці. За цим показником розраховували фотопротекторну активність (ФПА). Здатність кремів попереджати запальний процес визначали за зміною температури шкірних покривів, кількості лейкоцитів та вмісту гістаміну в крові мурчаків.
Результати й обговорення. За сукупністю досліджених показників крем із 0,25 % НЦД виявив найвищу фармакологічну активність: ФПА була найбільшою серед усіх тест-зразків та становила 43,6 %. Одноразове нанесення крему сприяло нормалізації температури шкіри та вмісту гістаміну у крові, кількість лейкоцитів була на 17,4 % нижче, ніж у групі контрольної патології.
Висновки. За результатами скринінгових досліджень крем з 0,25 % НЦД визнано зразком-лідером та рекомендовано як остаточний склад лікарської форми для подальшого поглибленого фармакологічного вивчення.Посилання
Maresca V, Flori E, Picardo M. Skin phototype: a new perspective. Pigment Cell Melanoma Res. 2015;28(4):378-9. Available from: http://dx.doi.org/10.1111/pcmr.12365 [Accessed July 2018]
Didona D, Paolino G, Bottoni U, Cantisani C. Non melanoma skin cancer pathogenesis overview. Biomedicines. 2018;6(1):E6. Available from: http://dx.doi.org/10.3390/biomedicines6010006 [Accessed July 2018]
Sample A, He YY. Mechanisms and prevention of UV-induced melanoma. Photodermatol Photoimmunol Photomed. 2018;34(1):13-24. Available from: http://dx.doi.org/10.1111/phpp.12329 [Accessed July 2018]
Gulson B, McCall MJ, Bowman DM, Pinheiro T. A review of critical factors for assessing the dermal absorption of metal oxide nanoparticles from sunscreens applied to humans, and a research strategy to address current deficiencies. Arch Toxicol. 2015;89(11):1909-30. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/s00204-015-1564-z [Accessed July 2018]
Shukla RK, Sharma V, Pandey AK, Singh S, Sultana S, Dhawan A. ROS-mediated genotoxicity induced by titanium dioxide nanoparticles in human epidermal cells. Toxicol In Vitro. 2011;25(1):231-41. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.tiv.2010.11.008 [Accessed July 2018]
Iefanov VS, Zaychenko GV, Nikitina NS, Pokotylo OA. Дослідження гострої токсичності крему з наночастинками діоксиду церію [The study of acute toxicity of the cream with cerium dioxide nanoparticles]. In: V національницй з’їзд фармакологів України [V National Congress of Pharmacologists of Ukraine] 2017 Oct 18-20; Zaporizhzhia (Ukraine); 2017. p. 43. Ukrainian.
Pokotylo OA, Nikitina NS. The study of subchronic toxicity of the cream with cerium dioxide nanoparticles. In: Topical Issues of New Drugs Development; XXV International Scientific and Practical Conference of Young Scientists and Students 2018 Apr 18-20; Kharkiv (Ukraine): Vydavnytstvo NFaU; 2018. p. 335-6.
Li Y, Li P, Yu H, Bian Y. Recent advances (2010–2015) in studies of cerium oxide nanoparticles’ health effects. Environ Toxicol Pharmacol. 2016;44:25-9. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.etap.2016.04.004 [Accessed July 2018]
Stefanov AV. Bioskrining. Lekarstvennye sredstva [Bioscreening. Drugs]. Kiev: Avitsenna; 1998. Russian.
Suvorov SV, Rabkin EB, Chernyshova VI. Quantitative evaluation of erythema of the skin. Bull Exp Biol Med. 1977;83:284. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/BF00799448 [Accessed July 2018]
Zupanets IA. Klinicheskaia laboratornaia diagnostika: metody issledovania [Clinical laboratory diagnostics: research design]. Kharkov: Zolotye Stranitsy; 2005. Russian.
Bosch R, Philips N, Suarez-Perez JA, Juarranz A, Devmurari A, Chalensouk-Khaosaat J, et al. Mechanisms of photoaging and cutaneous photocarcinogenesis, and photoprotective strategies with phytochemicals. Antioxidants (Basel). 2015;4(2):248-68. Available from: http://dx.doi.org/10.3390/antiox4020248 [Accessed July 2018]
Pasparakis M, Haase I, Nestle FO. Mechanisms regulating skin immunity and inflammation. Nat Rev Immunol. 2014;14(5):289-301. Available from: http://dx.doi.org/10.1038/nri3646 [Accessed July 2018]
Zaiko NN, Byts YuV. Patologicheskaia fiziologia [Pathological physiology]. Moskva: MEDpress-inform; 2007. Russian.
Klimkina NV, Plitman SI. Колориметрический метод определения гистамина в крови и органах лабораторных животных [Colorimetric method of determination of histamine in blood and organs of laboratory animals]. In: Биохимические методы исследования в гигиене [Biochemical research design in hygiene]. Moscow: Meditsina; 1973. Russian.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).