ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДМІННОСТЕЙ ОРИГІНАЛЬНОГО ТА ДЖЕНЕРИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ, ЩО МІСТЯТЬ БЕТАМЕТАЗОНУ ДИПРОПІОНАТ І БЕТАМЕТАЗОНУ НАТРІЮ ФОСФАТ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2017.3.8133Ключові слова:
глюкокортикоїди, бетаметазону дипропіонат, суспензія для ін'єкцій, оригінальний лікарський препарат, дженерик, оптичний мікроскоп, лічильник числа та розміру часток в рідких середовищах, високоефективна рідинна хроматографія.Анотація
Мета роботи. Проведення дослідження, що дасть змогу виявити різницю між оригінальним і дженеричними препаратами, лікарські форми яких мають двофазний вміст бетаметазону (бетаметазону натрію фосфат у складі водного розчину і бетаметазону дипропіонат у вигляді суспензії в цьому розчині).
Матеріали і методи. Використано оригінальний препарат бетаметазону натрію фосфату та бетаметазону дипропіонату у вигляді суспензії та його дженеричні аналоги, доступні на ринку України. Для оцінки кількості суспензії БМДП препаратів А, В, С, що перейшла у розчин 15 % водного ізопропанолу, нами була розроблена методика з використанням приладу «Лічильник числа та розміру часток в рідких середовищах» APSS-2000.
Результати й обговорення. Здійснено візуальне вивчення механічної стабільності суспензій у запаяних ампулах, що показало різну швидкість осідання суспендованих часток у досліджуваних препаратах. Вивчено можливий вплив розчинника (розчину лідокаїну) на швидкість та ступінь осідання часток. Виявлено, що дженеричні препарати В і С суттєво відрізняються від оригінального препарату А за розподілом маси суспензії бетаметазону дипропіонату за розмірами часток. В оригінального препарату А основну масу суспензії БМДП складають частинки меншого розміру, ніж у дженериків.
Розроблено методику для визначення розчинності, за допомогою якої виявлено, що суспензія оригінального препарату А за 130 хв експозиції на орбітальному струшувачі розчиняється майже повністю (99 %), тоді як у дженериків В і С за цей час переходить (розчиняється) у водно-ізопропанольну фазу відповідно, лише 66 і 53 % кристалічної маси БМДП. Показано, що динаміка розчинення суспензії БМДП досліджуваних препаратів може бути відстежена з використанням приладу «Лічильник числа та розміру часток в рідких середовищах» APSS-2000.
Висновки. Встановлено, що оригінальний препарат та його дженерики мають суттєві відмінності в розподілі за розмірами часток. Розроблено методику визначення розчинності оригінального препарату та дженериків. Вказана різниця стосується суспензії бетаметазону дипропіонату: дженерики відрізняються від оригінального препарату тим, що мають інший розподіл часток за розмірами, і, як наслідок, іншу поведінку в розроблених тестах на розчинність.Посилання
State Pharmacopoeia of Ukraine. [Державна фармакопея України] Kharkov: Ukrainian Scientific Pharmacopoeia Center of Quality of Medicinal Products 2 ed. Х; 2015. Ukrainian.
Baumgartel C. Myths, questions, facts about generic drugs in the EU. Gener Biosim Initiate J. 2012;1(1):34-8.
Coutinho AE, Chapman KE. The anti-inflammatory and immunosuppressive effects of glucocorticoids, recent developments and mechanistic insights. Mol Cell Endocrinol. 2011;335(1):2-13.
European Pharmacopoeia, 8th ed., Vol.2. Nordlingen: Druckerei C.H. Beck; 2014.
Betamethasone 17,21-dipropionate http://www. guidechem.com/dictionary/en/5593-20-4.html
Kadmiel M, Cidlowski JA. Glucocorticoid receptor signaling in health and disease. Trends Pharm Sci. 2013;34(9):518-30.
Simon A, Raphael V, Borges A, Cabral L. Development and Validation of a Discriminatory Dissolution Test for Betamethasone Sodium Phosphate and Betamethasone Dipropionate Intramuscular Injectable Suspension. AAPS Pharm Sci Tech. 2013;14(1):425-34.
The United States Pharmacopeia USP 39. NF 34, Vol.2. Baltimore: United Book Press; 2016. 2739 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
