ВИВЧЕННЯ УМОВ ІЗОЛЮВАННЯ ЗИПРАЗИДОНУ З ОБ’ЄКТІВ БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Автор(и)

  • S. I. Davidovich Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
  • I. J. Halkevych Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2017.2.7906

Ключові слова:

зипразидон, ізолювання, флуоресценція, печінка.

Анотація

Мета роботи. Зипразидон широко використовують для лікування як позитивних, так і негативних симптомів шизофренії. При передозуванні чи комбінуванні його з лікарськими засобами, що викликають пролонгацію інтервалу QT, спостерігається кардіотоксична дія препарату. Серцево-судинні порушення, що виникають при цьому, нерідко стають причиною летальних випадків. Тому метою роботи було розробити оптимальні умови виділення та визначення зипразидону в біологічному матеріалі для експрес-діагностики отруєнь даним препаратом.

Матеріали і методи. Виділення зипразидону із об’єктів біологічного походження проводили сумішшю ацетонітрил – 70 % перхлоратна кислота (1:1) з наступною рідинною екстракцією препарату хлороформом (рН 11). Для очистки екстрактів із біологічних проб застосовували картриджі для твердофазної екстракції Strata X 30 mg (Phenomenex). Ідентифікацію та кількісне визначення зипразидону в етанольних розчинах та екстрактах із біологічного матеріалу проводили методом спектрофлуориметрії. Інтенсивність флуоресценції вимірювали на спектрофлуориметрі Hitachi MPF4 (Японія) у кварцових односантиметрових кюветах при 25 °С.

Результати й обговорення. Ефективність ізолювання зипразидону з модельних проб печінки водою, підкисленою оксалатною кислотою, є недостатньою - виділено 34 - 36,1 % зипразидону. Кращі результати було одержано при настоюванні біологічного матеріалу з сумішшю ацетонітрил - 70 % перхлоратна кислота (1:1). При цьому було досягнуто ступеня ізолювання зипразидону 71,3 - 74,1 %. Межа кількісного визначення зипразидону запропонованим методом становить 0,15 мкг препарату в 1 г біологічного матеріалу при відносній похибці ± 1,39%. Встановлено, що спектр флуоресценції зипразидону в 96 % етанолі характеризується максимумом збудження при довжині хвилі Лз6= 320 нм та максимумом випромінювання Лем при 400 нм. У межах концентрацій зипразидону від 200 до 800 нг/мл калібрувальний графік описується залежністю Y=0.128xX-5.60078 (r=0,9996), а в діапазоні концентрацій від 0,8 - 40,0 мкг/мл кількісний вміст препарату визначають за рівнянням прямої виду Y=2.55478xX+6.63262 (r=0,9995).

Висновки. Розроблено умови ідентифікації та кількісного визначення зипразидону у витяжках із біологічного матеріалу методом флуоресцентної спектроскопії. Розроблений спосіб ізолювання препарату може бути рекомендований для впровадження в роботу судово-медичних експертиз при діагностиці отруєнь зипразидоном.

Посилання

Asif M. Antipsychotic agents: pharmacological activities of compounds containing arylpiperazines. International Journal of Current Research in Applied Chemistry & Chemi-cal Engineering. 2016;2.1:1-30.

Alipour A, Cruz R, Lott R. Torsade de pointes after ziprasidone overdose with coingestants. J Clin Psychopharmacol. 2010;30(1):76-7. Available from: http://dx.doi. org/10.1097/jcp.0b013e3181c914d3.

Hasnain M, Vieweg W. QTc interval prolongation and torsade de pointes associated with second-generation antipsychotics and antidepressants: a comprehensive review. CNS drugs, 2014;28(10):887-920. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/s40263-014-0196-9.

Leonard CE, Freeman CP, Newcomb CW, Bilker WB, Kimmel SE, Strom BL, et al. Antipsychotics and the risks of sudden cardiac death and all-cause death: cohort studies in Medicaid and dually-eligible Medicaid-Medicare beneficiaries of five states. J Clin Exp Cardiolog, 2013;10.6: 1-9. Available from: http://dx.doi.org/10.4172/2155-9880. s10-006.

Levine M, Ruha A. Overdose of atypical antipsychotics. CNS Drugs. 2012;26(7):601-11. Available from: http://dx.doi.org/10.2165/11631640-000000000-00000.

Strom B, Eng S, Faich G, Reynolds R, D’Agostino R, Ruskin J et al. Comparative mortality associated with Ziprasidone and Olanzapine in real-world use among 18.154 patients with schizophrenia: the Ziprasidone observational study of cardiac outcomes (ZODIAC). Am J Psychiatry. 2011;168(2):193-201. Available from: http://dx.doi. org/10.1176/appi .ajp.2010.08040484

Timour Q, Frassati D, Descotes J, Chevalier P, Christe G, Chahine M. Sudden death of cardiac origin and psychotropic drugs. Front Pharmacol. 2012;3. Available from: http:// dx.doi.org/10.3389/fphar.2012.00076.

Garda M, Ortuno J, Cuartero M, Abuherba M. Use of a new ziprasidone-selective electrode in mixed solvents and its application in the analysis of pharmaceuticals and biological fluids. Sensors. 2011;11(12):8813-25. Available from: http://dx.doi.org/10.3390/s110908813.

Lei Y, Zhang W, Li H, Yan M, Zhu R. Determination of Ziprasidone by UPLC-MS-MS and its application to a pharmacokinetic study of Chinese schizophrenics. Chromatographia. 2010;72(9-10):975-9. Available from: http:// dx.doi.org/10.1365/s10337-010-1725-4.

Marghade S, Musmade P, Moorkoth S. High-performance liquid chromatographic assay for Ziprasidone in plasma samples: application to pharmacokinetic studies in rats. J Chromatogr Sci. 2012;50(10):902-8. Available from: http://dx.doi.org/10.1093/chromsci/bms088.

Mercolini L, Protti M, Fulgenzi G, Mandrioli R, Ghedini N, Conca A et al. A fast and feasible microextraction by packed sorbent (MEPS) procedure for HPLC analysis of the atypical antipsychotic ziprasidone in human plasma. J Pharm Biomed Anal. 2014;88:467-71. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/j.jpba.2013.09.019.

Zhang G, Terry A, Bartlett M. Determination of the lipophilic antipsychotic drug ziprasidone in rat plasma and brain tissue using liquid chromatography-tandem mass spectrometry. Biomed Chromatogr. 2008;22(7):770-8. Available from: http://dx.doi.org/10.1002/bmc.999.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-07-04

Як цитувати

Davidovich, S. I., & Halkevych, I. J. (2017). ВИВЧЕННЯ УМОВ ІЗОЛЮВАННЯ ЗИПРАЗИДОНУ З ОБ’ЄКТІВ БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ. Фармацевтичний часопис, (2), 72–78. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2017.2.7906

Номер

Розділ

АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ