ВПЛИВ ПРЕПАРАТІВ ІЗ ГЕПАТОПРОТЕКТОРНОЮ ДІЄЮ НА ПРОЦЕСИ ОБМІНУ РЕЧОВИН В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТОКСИЧНИХ ГЕПАТИТІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2014.4.3476Анотація
стаття присвячена дослідженню порівняльної фармакотерапевтичної ефективності сучасних препаратів із гепатопротекторною активністю (амізону, силібору, а-токоферолу ацетату і тіотріазоліну) для лікування експериментальних токсичних гепатитів. Дослідження проведено на трьох моделях токсичних гепатитів (гострого тетрахлорметанового, алкогольного тетрахлорметанового, медикаментозного ізоніазид-рифампіцинового). Встановлено, що препарати проявили гепатопротекторний ефект за рахунок корекції порушених процесів білкового, жирового й вуглеводного обмінів. Встановлена різниця в дії гепатопротекторів забезпечує їх диференційоване призначення в клініці внутрішніх захворювань.##submission.downloads##
Опубліковано
2015-02-09
Як цитувати
Гудивок, Я. С., Шеремета, Л. М., Аравіцька, М. Г., & Кукурудз, Н. І. (2015). ВПЛИВ ПРЕПАРАТІВ ІЗ ГЕПАТОПРОТЕКТОРНОЮ ДІЄЮ НА ПРОЦЕСИ ОБМІНУ РЕЧОВИН В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТОКСИЧНИХ ГЕПАТИТІВ. Фармацевтичний часопис, (4). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2014.4.3476
Номер
Розділ
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).