РОЗРОБКА МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО СТВОРЕННЯ ФІТОТЕРАПЕВТИЧНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ГІПЕРТИРЕОЗІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2014.4.3453Анотація
у статті наведено характеристику гіпертиреозу - стану, що характеризується підвищенням функції щитоподібної залози. Охарактеризовано причини виникнення гіпертиреозу, а також захворювання щитоподібної залози, що можуть спровокувати її гіперфункцію. Показані можливості і напрямки застосування лікарських рослин при гіпертиреозі. Встановлено, що при виборі рослин, що застосовуються при підвищеній функції щитоподібної залози, необхідно враховувати відмінність хімічного складу сполук (і відповідно механізму дії), що мають безпосередній вплив на активність залози. Обґрунтована необхідність розробки методологічних підходів до цілеспрямованого пошуку рослинних об’єктів при гіпертиреозі. Розроблено алгоритм вибору лікарських рослин при гіперфункції щитоподібної залози.##submission.downloads##
Опубліковано
2015-02-06
Як цитувати
Владимирова, І. М. (2015). РОЗРОБКА МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО СТВОРЕННЯ ФІТОТЕРАПЕВТИЧНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ГІПЕРТИРЕОЗІ. Фармацевтичний часопис, (4). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2014.4.3453
Номер
Розділ
ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ, БІОФАРМАЦІЯ, ГОМЕОПАТІЯ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).