ХІМІЧНІ МОДИФІКАЦІЇ ТА ПРОТИПУХЛИННА АКТИВНІСТЬ N(1)-(1’,1’-ДИФЛУОРО-(1’-ГІДРОКСИ)-2’-БРОМО-2’-ХЛОРОЕТИЛ)-5-МЕТИЛУРАЦИЛІВ ТА 1,1-БІС-[5-МЕТИЛПІРИМІДИН-2’,4’-ДІОН-1’-ІЛ]-2-БРОМО-2’-ХЛОРОЕТИЛЕНУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2014.3.3287Анотація
за новим препаративним методом синтезу отримано та досліджено ряд потенційних преформованих аналогів піримідинів - моно- та біс-похідних 5-метилурацилу, в молекулах яких один або два гетероциклічних фрагменти пов’язані залишком молекули фторотану. Показано, що токсичність (ЛД50) синтезованих сполук у 1,3-1,5 раза нижче, ніж у препарату порівняння 5-фторурацилу. Значення їх ЛД50знаходяться в межах від 515 до 479 мг/кг. Для синтезованого біс-похідного 5-метилурацилу виявлено протипухлинну активність відносно гетеротрансплантату гліоми людини (29,8 %).##submission.downloads##
Опубліковано
2014-11-14
Як цитувати
Вельчинська, О. (2014). ХІМІЧНІ МОДИФІКАЦІЇ ТА ПРОТИПУХЛИННА АКТИВНІСТЬ N(1)-(1’,1’-ДИФЛУОРО-(1’-ГІДРОКСИ)-2’-БРОМО-2’-ХЛОРОЕТИЛ)-5-МЕТИЛУРАЦИЛІВ ТА 1,1-БІС-[5-МЕТИЛПІРИМІДИН-2’,4’-ДІОН-1’-ІЛ]-2-БРОМО-2’-ХЛОРОЕТИЛЕНУ. Фармацевтичний часопис, (3). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2014.3.3287
Номер
Розділ
СИНТЕЗ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).