ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОСЛИН РОДИНИ APIACEAE

Автор(и)

  • А.С. Гоцуля
  • В.С. Доля
  • В.І. Мозуль

Анотація

Проведено вивчення біологічно активних речовин в надземних частинах представників родини селерові (Apium graveolens L., Bupleorum rotundifolium L., Foeniculum vulgare Mill.). Встановлено кількісний вміст ефірної олії рослин родини селерові. Методом газорідинної хроматографії в ефірних оліях цих рослин ідентифіковано від 11 до 19 компонентів. Основними з яких є: мірцен, лімонен та терпінеол. У складі ліпідів тригліцеридів виявлено 11-13 жирних кислот. Серед них головними є: олеїнова, міристинова, петрозелинова та ейкозанова кислоти. Проведено фармакологічне дослідження ефірної олії на антимікробну активність.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-20

Як цитувати

Гоцуля, А., Доля, В., & Мозуль, В. (2014). ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОСЛИН РОДИНИ APIACEAE. Фармацевтичний часопис, (1). Retrieved із https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/3126

Номер

№ 1 (2007)

Розділ

ФІТОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).