ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИСУДОМНОЇ АКТИВНОСТІ РОСЛИННИХ ЗБОРІВ з ПРИЙМОЧКАМИ КУКУРУДЗИ ЗВИЧАЙНОЇ

Автор(и)

  • С.І. Бєлай

Анотація

Проведено дослідження з вивчення протисудомної активності настоїв лікарських зборів з приймочками кукурудзи звичайної за тестом взаємодії з аналептиками коразолом, кордіаміном і камфорою. Виявлено, що настій зі збору № 12 (глід криваво-червоний, валеріана лікарська, звіробій звичайний, суниця лісова, календула лікарська, кукурудза звичайна, ромашка аптечна) істотно збільшує латентний період появи судомних реакцій, зменшує їхню тривалість і запобігає загибелі тварин. При цьому досліджуваний фітопрепарат має ряд переваг перед еталонними засобами — настоєм собачої кропиви й валеріани, але поступається за антиконвульсивним ефектом мідокалму й фенобарбіталу.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-20

Як цитувати

Бєлай, С. (2014). ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИСУДОМНОЇ АКТИВНОСТІ РОСЛИННИХ ЗБОРІВ з ПРИЙМОЧКАМИ КУКУРУДЗИ ЗВИЧАЙНОЇ. Фармацевтичний часопис, (1). Retrieved із https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/3122

Номер

№ 1 (2007)

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).