ПРОБІОТИКИ - ПРЕПАРАТИ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ДИСБАКТЕРІОЗІВ ШКІРИ
Анотація
Проведено порівняльне вивчення протимікробної активності музейних штамів Bacillus subtilis 2896, Bacillus licheniformis 254, Escherichia coli M-17, Aerococcus viridans відносно бактерій, які формують мікробіоценози шкіри. Доведено, що ступінь антибактеріального ефекту залежить від індивідуальних особливостей штаму та тест-мікробів.
Підтверджено високий рівень контамінації шкіри ступні та ран у хворих на синдром стопи діабетика аеробними та факультативно-анаеробними мікроорганізмами родів Staphylococcus, Micrococcus, Corynebacterium, Bacillus, Streptococcus, псевдомонадами та ентеробактеріями.
Доведено, що за умов клінічного застосування "A-бактерин" суттєво впливає на мікробіоценози шкіри ступні хворих, зменшуючи рівень колонізації топодемів і частоту зустрічальності окремих видів бактерій, викликаючи зменшення кількості золотистих стафілококів, стрептококів, представники родин Enterobacteriaceae, Pseudomonadaceae. Такі зміни складу мікробної спільноти мають значення у визначенні ефективності застосування пробіотичних препаратів для лікування гнійних ран.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).