ХРОМАТОГРАФІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ФЕНІЛЕТАНОЇДНИХ ГЛІКОЗИДІВ І ІРИДОЇДІВ ВИДІВ РОДУ PLANTAGO L.

Автор(и)

  • О.В. Середа
  • С.В. Філенко

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2008.2.3068

Анотація

Проведено порівняльне вивчення вмісту фенілетаноїдних глікозидів і іридоїдів у сировині різних видів подорожника методами ТШХ і ВЕРХ. Встановлено, що проаналізовані зразки подорожників великого, середнього, ланцетного і блошиного відрізняються за якісним і кількісним складом цих груп сполук. Сировину подорожника великого і подорожника ланцетного за цією ознакою не можна вважати рівноцінними замінниками один одного. Виявлено відмінності в хроматографічних профілях подорожників, які дозволяють їх ідентифікувати.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-19

Як цитувати

Середа, О., & Філенко, С. (2014). ХРОМАТОГРАФІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ФЕНІЛЕТАНОЇДНИХ ГЛІКОЗИДІВ І ІРИДОЇДІВ ВИДІВ РОДУ PLANTAGO L. Фармацевтичний часопис, (2). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2008.2.3068

Номер

№ 2 (2008)

Розділ

ФІТОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).