ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИГРИБКОВИХ ЛАКІВ ДЛЯ НІГТІВ

Автор(и)

  • 0.0. Ващенко
  • Т.Г. Калинюк

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.4.3021

Анотація

Серед різних видів лікування оніхомікозів важливе місце займає місцева терапія. Асортимент лікарських засобів для місцевого лікування оніхомікозів досить великий, проте лише декілька засобів можна назвати препаратами власне для терапії цього захворювання - це лаки для нігтів. Встановлено, що на світовому фармацевтичному ринку представлено декілька протигрибкових лаків для нігтів, зокрема: " Лоцерил", " Куранейл", які містять 5 % аморолфіну; "Батраф ен", "Пенлак" - містять 8 % циклопіроксу; " Тросил" -містить 28 % тіоконазолу, однак на вітчизняному фармацевтичному ринку, на жаль, таких засобів не зареєстровано. Застосування протигрибкових лаків у комбінованій терапії оніхомікозів дозволяє підвищити ефективність лікування, скоротити тривалість пероральної терапії, зменшити дози пероральних засобів, а це сприяє зниженню частоти і важкості ускладнень, пов'язаних із застосуванням системних антимікотиків. Використання лікувальних лаків для нігтів призупиняє процес переносу міцеліальних клітин на оточуючих людей, тим самим є еф ективним профілактичним заходом.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-18

Як цитувати

Ващенко, 0.0., & Калинюк, Т. (2014). ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИГРИБКОВИХ ЛАКІВ ДЛЯ НІГТІВ. Фармацевтичний часопис, (4). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.4.3021

Номер

№ 4 (2009)

Розділ

ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ, БІОФАРМАЦІЯ, ГОМЕОПАТІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).