ФАРМАКОЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ СХЕМ ХІМІОТЕРАПІЇ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.3.3008Анотація
Рак молочної залози за останні 15 років займає перше місце за захворюваністю та смертністю серед жіночого населения, про що свідчать результати оцінки фармакоепідеміологічної ситуації в Україні та за кордоном. Вітчизняна система охорони здоров'я в умовах дефіциту бюджетних коштів, з метою повного забезпечення потреб населення в якісній медичній допомозі, повинна орієнтуватися на підвищення еф ективності використання обмежених бюджетних коштів. Це можливо при використанні фармакоекономічних принципів у виборі оптимального обсягу терапії. В ході експерименту було проведено ф армакоекономічний аналіз схем II лінії патогенетичного лікування РМЗ з використанням методу "мінімізації витрат" та визначені найбільш раціональні схеми лікування даної патології.##submission.downloads##
Опубліковано
2014-07-17
Як цитувати
Немченко, А., Панфілова, Г., & Подгайна, М. (2014). ФАРМАКОЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ СХЕМ ХІМІОТЕРАПІЇ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. Фармацевтичний часопис, (3). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.3.3008
Номер
Розділ
ФАРМАКОЕКОНОМІКА
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).