КИСЕНЬГЕНЕРУЮЧА АКТИВНІСТЬ МАКРОФАГІВ СЕЛЕЗІНКИ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ВОДНО-СОЛЬОВИХ ВИТЯЖОК ІЗ КВІТОК КИЗИЛЬНИКІВ СЕРІЙ SALICIFOLI ТА MICROPHYLLI

Автор(и)

  • Г.Т. Гревцова
  • І.С. Михайлова
  • К.Г. Гаркава

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.2.2983

Анотація

Проведено порівняльний аналіз впливу водно-сольових витяжок із квіток кизильників серій Salicifoli та Microphylli на функціональну активність макрофагів. Встановлено, що 88% рослин серії Salicifoli, із яких отримували водно-сольові витяжки, нормалізували кисеньгенеруючу активність макрофагів, а активність квіток рослин серії Microphylli склала тільки 44%.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-17

Як цитувати

Гревцова, Г., Михайлова, І., & Гаркава, К. (2014). КИСЕНЬГЕНЕРУЮЧА АКТИВНІСТЬ МАКРОФАГІВ СЕЛЕЗІНКИ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ВОДНО-СОЛЬОВИХ ВИТЯЖОК ІЗ КВІТОК КИЗИЛЬНИКІВ СЕРІЙ SALICIFOLI ТА MICROPHYLLI. Фармацевтичний часопис, (2). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.2.2983

Номер

№ 2 (2009)

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).