ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ ГЕЛЮ З ГУСТИМ ЕКСТРАКТОМ СТРУЧКОВОГО ПЕРЦЮ ДЛЯ НЕВРОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Автор(и)

  • С.А. Гладишева
  • І.Л. Кечин

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.1.2951

Анотація

Проведено дослідження з оптимізації складу гелю з густим екстрактом перцю стручкового й ксантинолу нікотинатом із використанням математичної моделі повного факторного експерименту 23, що дозволяє провести спільну оцінку впливу кількісного складу лікарської форми на її основні біофармацевтичні й фармакологічні властивості. Комплексна оцінка впливу зміни досліджуваних факторів на параметри оптимізації, проведена за допомогою функції бажаності, дозволила виявити раціональний склад гелю для неврологічної практики з оптимальним рівнем специфічної активності, високими реологічними й споживчими властивостями.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-10

Як цитувати

Гладишева, С., & Кечин, І. (2014). ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ ГЕЛЮ З ГУСТИМ ЕКСТРАКТОМ СТРУЧКОВОГО ПЕРЦЮ ДЛЯ НЕВРОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ. Фармацевтичний часопис, (1). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.1.2951

Номер

№ 1 (2009)

Розділ

ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ, БІОФАРМАЦІЯ, ГОМЕОПАТІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).