РОЗРОБКА СКЛАДУ МАЗЕВОЇ ОСНОВИ НА ПІДСТАВІ РЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автор(и)

  • В. В. Ковальов

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2014.2.2912

Анотація

З метою розширення асортименту вітчизняних мазей, що містять як активні фармацевтичні інгредієнти - субстанції рослинного походження, проведено реологічні дослідження зразків мазей на гідрофільних основах. Компоненти основи мають великий вплив на споживчі властивості м'яких лікарських засобів. Саме дослідження структурно-механічних властивостей надає змогу прогнозувати поведінку мазі при вилученні з контейнера, нанесенні на шкіру тощо. Результати проведених досліджень надали змогу обрати оптимальний склад мазевої основи з точки зору вивчення рео-параметрів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-09

Як цитувати

Ковальов, В. В. (2014). РОЗРОБКА СКЛАДУ МАЗЕВОЇ ОСНОВИ НА ПІДСТАВІ РЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Фармацевтичний часопис, (2). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2014.2.2912

Номер

№ 2 (2014)

Розділ

ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ, БІОФАРМАЦІЯ, ГОМЕОПАТІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).