ВПЛИВ ФІТОАДАПТОГЕНІВ НА ПРОТИВІРУСНУ РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ТВАРИН В УМОВАХ СТРЕСУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ ТА ІНТЕНСИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.4.2870Анотація
В дослідах на мишах лінії СВА встановлено, що відвари підземної частини рослин-адаптогенів (аралія маньчжурська, елеутерокок колючий, левзея сафлоровидна, женьшень, родіола рожева), які вводили перорально протягом 10 діб в дозі 0,5 г/кг, посилюють природну активацію механізмів адаптації при ротаційному стресі та зменшують негативний вплив комбінованого стресу на клітинні і гуморальні фактори противірусної резистентності, підсилюючи інтерфероноутворення і реакцію К-клітин крові у відповідь на інфікування вірусом грипу А у післястресовому періоді та суттєво зменшуючи летальність тварин від вірусної інфекції.##submission.downloads##
Опубліковано
2014-07-08
Як цитувати
Ковальчук, І. В., & Рожковський, Я. В. (2014). ВПЛИВ ФІТОАДАПТОГЕНІВ НА ПРОТИВІРУСНУ РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ТВАРИН В УМОВАХ СТРЕСУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ ТА ІНТЕНСИВНОСТІ. Фармацевтичний часопис, (4). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.4.2870
Номер
Розділ
ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).