ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ «СТАРІННЯ» М0Н0КАРБ0КСИЛЦЕЛЮЛ03НИХ ПРЕПАРАТІВ

Автор(и)

  • О. П. Шматенко
  • В. О. Оридорога
  • В. В. Трохимчук

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.4.2859

Анотація

Досліджено закономірності «старіння» монокарбоксилцелюлозних препаратів при зберіганні протягом 5 років при кімнатній температурі. Результати ІЧ-спектральних, термографічних та хімічних методів дослідження свідчать про окиснювальні перетворення із накопиченням карбоксильних та альдегідних груп. Зниження температурних максимумів, що відповідають процесам дегідратації, декарбонізації і розриву р-1,4-глікозидних зв’язків, зростання вмісту водорозчинної фракції, а також різке зменшення розривної міцності майже в 3 рази, підтверджує проходження деструктивних перетворень в досліджуваних препаратах.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-07-08

Як цитувати

Шматенко, О. П., Оридорога, В. О., & Трохимчук, В. В. (2014). ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ «СТАРІННЯ» М0Н0КАРБ0КСИЛЦЕЛЮЛ03НИХ ПРЕПАРАТІВ. Фармацевтичний часопис, (4). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2010.4.2859

Номер

№ 4 (2010)

Розділ

ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ, БІОФАРМАЦІЯ, ГОМЕОПАТІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).