ТРАНСФОРМАЦІЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ФАРМАЦЕВТИЧНІ ЗНАННЯ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ БАЗ ДАНИХ У БАЗИ ЗНАНЬ НА ПРИКЛАДІ СТВОРЕННЯ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ ІЗ ВЗАЄМОДІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ФУНКЦІОНУЮТЬ НА ОСНОВІ МЕТОДІВ ДОКАЗОВОЇ ФАРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2011.3.2728Анотація
Опрацьовано методологію доказової фармації, обґрунтовано тезаурусний підхід у дослідженнях еволюції фармацевтичних знань у сфері взаємодії лікарських засобів, опрацьовано джерело фармацевтичної інформації з високим рівнем доказовості (Модельний Формуляр ВООЗ, 2008 р.) та отримано фармацевтичні знання про взаємодію лікарських засобів, які оброблено для подальшого використання в розробленій базі знань експертної системи (на моделі лікарських засобів для лікування діабету).##submission.downloads##
Опубліковано
2014-03-25
Як цитувати
Бойко, А. І. (2014). ТРАНСФОРМАЦІЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ФАРМАЦЕВТИЧНІ ЗНАННЯ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ БАЗ ДАНИХ У БАЗИ ЗНАНЬ НА ПРИКЛАДІ СТВОРЕННЯ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ ІЗ ВЗАЄМОДІЇ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ЩО ФУНКЦІОНУЮТЬ НА ОСНОВІ МЕТОДІВ ДОКАЗОВОЇ ФАРМАЦІЇ. Фармацевтичний часопис, (3). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2011.3.2728
Номер
Розділ
ІНФОРМАЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ФАРМАЦІЇ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).