ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО АСОРТИМЕНТУ РЕГІОНАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ НА ВИПАДОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.3.2643Анотація
Запропоновано методику формування оптимального асортименту регіонального резерву антибактеріальних лікарських засобів, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження з урахуванням санітарно-епідемічних особливостей регіону і використанням методів контент-аналізу і А В С/УЕІМ-аналізу. Визначений оптимальний асортимент регіонального резерву антибактеріальних лікарських засобів для Львівської області у кількості 22 найменувань, які забезпечують 61,4% призначень для екстреної профілактики і лікування інфекційних хвороб в умовах ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного походження.##submission.downloads##
Опубліковано
2014-03-18
Як цитувати
Олійник, С. П., & Калинюк, Т. Г. (2014). ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО АСОРТИМЕНТУ РЕГІОНАЛЬНОГО РЕЗЕРВУ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ НА ВИПАДОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. Фармацевтичний часопис, (3). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.3.2643
Номер
Розділ
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ АПТЕЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).