ВПЛИВ ХЛОРОГЕНОВОЇ КИСЛОТИ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ ЩУРІВ З АЛОКСАНОВИМ ДІАБЕТОМ

Автор(и)

  • А. П. Левицький
  • І. А. Селіванеька
  • О. А. Мельник
  • Т. А. Грошовий

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.2.2614

Анотація

Відтворення цукрового діабету за допомогою алоксану викликає достовірне підвищення рівня в сироватці крові маркерів запалення - МДА і еластази, а також збільшення ступеня дисбіозу, який визначається за ферментативним методом Левицького. Введення хлорогенової кислоти знижує до норми рівень маркерів запалення і дисбіозу, а також суттєво підвищує знижений при діабеті антиоксидантнопрооксидантний індекс (АПІ).

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-16

Як цитувати

Левицький, А. П., Селіванеька, І. А., Мельник, О. А., & Грошовий, Т. А. (2014). ВПЛИВ ХЛОРОГЕНОВОЇ КИСЛОТИ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СИРОВАТКИ КРОВІ ЩУРІВ З АЛОКСАНОВИМ ДІАБЕТОМ. Фармацевтичний часопис, (2). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.2.2614

Номер

№ 2 (2012)

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).