МАТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК ЕТАП РОЗРОБКИ СКЛАДУ І ТЕХНОЛОГІЇ ФІТОТЕРАПЕВТИЧНОГО ЗАСОБУ

Автор(и)

  • Л. І. Шульга
  • І. П. Стороженко

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.2.2602

Анотація

За допомогою методу математичного планування встановлено вплив факторів: співвідношення сировина-екстрагент, час настоювання, концентрація спирту етилового на параметр «густина настоянки». Визначено, що час настоювання серед всіх досліджуваних факторів є малозначущим. Отримано модель квадратичної залежності. Для кращої узгодженості з експериментальними даними у подальшому необхідно використовувати моделі більш високого (третього) порядку.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-16

Як цитувати

Шульга, Л. І., & Стороженко, І. П. (2014). МАТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК ЕТАП РОЗРОБКИ СКЛАДУ І ТЕХНОЛОГІЇ ФІТОТЕРАПЕВТИЧНОГО ЗАСОБУ. Фармацевтичний часопис, (2). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.2.2602

Номер

№ 2 (2012)

Розділ

ФАРМАЦЕВТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ, БІОФАРМАЦІЯ, ГОМЕОПАТІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).