МОНІТОРИНГ ФАРМАКОТЕРАПІЇ СТАЦІОНАРНИХ ХВОРИХ НА ГЕПАТИТ ТОКСИКО-АЛІМЕНТАРНОЇ ЕТІОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.1.2585Анотація
На основі вивчення 66 історій хворих на гепатит токсико-аліментарної етіології (ГТАЕ) виявлено, що в процесі лікування було використано 78 лікарських засобів (104 за торговими назвами у вигляді різних ЛФ, доз і комбінацій). Препарати за першим рівнем АТХ класифікаційної системи належали до 9 анатомічних, за другим - до 28 терапевтичних груп. Домінуючими серед них були Тіотріазолін 2,5 % 2 мл та Креон 25 000 капс. 300 мг, які призначались двом третинам хворих (65,2 %). При цьому тільки 27,9 % призначених препаратів входили в Перелік лікарських засобів, які дозволені до закупівлі державними та комунальними лікувально- профілактичними установами.
Вартість фармакотерапії' одного хворого ГТАЕ становила в середньому 636,35 грн при варіації' від 163,00 до
2163,37 грн. Засоби, які застосовують при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів за частотою призначень (16,3 %) і за вартістю (33,73 %) були на першому місці.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).