ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВИХ МЕХАНІЗМІВ СТРЕСПРОТЕКТОРНОЇ ДІЇ КРІОАКТИВОВАНОГО ПОРОШКУ АРОНІЇ ЧОРНОПЛІДНОЇ В УМОВАХ ГІПОКІНЕТИЧНОГО СТРЕСУ

Автор(и)

  • Л. В. Савченкова
  • М. С. Акімова

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.1.2581

Анотація

Встановлено та досліджено стреспротекторну активність кріоактивованого порошку аронії чорноплідної у щурів стресостійкого та стресонестійкого типів реагування в умовах гіпокінетичного стресу. Досліджуваний препарат призводить до вірогідного відновлення орієнтовно-дослідницької та мотиваційної поведінки, сприяє зменшенню емоційності та тривожності тварин.

Біографія автора

Л. В. Савченкова

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-14

Як цитувати

Савченкова, Л. В., & Акімова, М. С. (2014). ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВИХ МЕХАНІЗМІВ СТРЕСПРОТЕКТОРНОЇ ДІЇ КРІОАКТИВОВАНОГО ПОРОШКУ АРОНІЇ ЧОРНОПЛІДНОЇ В УМОВАХ ГІПОКІНЕТИЧНОГО СТРЕСУ. Фармацевтичний часопис, (1). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.1.2581

Номер

№ 1 (2012)

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).