ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВОГО УСУНЕННЯ ПОБІЧНОЇ ДІЇ КРЕМІВ З ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДАМИ НА ПРОЦЕС ЗАГОЄННЯ РАН

Автор(и)

  • Я. О. Бутко
  • С. М. Дроговоз
  • А. М. Ляпунова

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.4.2542

Анотація

Проведено вивчення негативного впливу глюкокортикостероїдів на процес загоєння на моделі площинних ран, про що свідчить відсутність динаміки загоєння та епітелізації ран, приєднання інфекційного процесу і загибель тварин. Введення керамідів до складу крему сприяє зниженню негативного впливу глюкокортикостероїдів на рановий процес, про що свідчить відсутність загибелі тварин та епітелізації ран. Отже, перспективне подальше вивчення крему мометазону фуроат на емульсійній основі І роду з керамідами з метою підвищення ефективності та безпеки глюкокортикостероїдної терапії.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-13

Як цитувати

Бутко, Я. О., Дроговоз, С. М., & Ляпунова, А. М. (2014). ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВОГО УСУНЕННЯ ПОБІЧНОЇ ДІЇ КРЕМІВ З ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРОЇДАМИ НА ПРОЦЕС ЗАГОЄННЯ РАН. Фармацевтичний часопис, (4). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2012.4.2542

Номер

№ 4 (2012)

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).