ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ КОРЕНЕВИЩ ІЗ КОРЕНЯМИ, ЛИСТЯ ТА ПЛОДІВ ЩАВЛЮ КІНСЬКОГО ТА ЩАВЛЮ КУЧЕРЯВОГО

Автор(и)

  • Т. М. Крючкова

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2013.4.2436

Анотація

Визначено якісний та кількісний склад елементів у коренях, листі та плодах двох видів щавлю: Rumex
confertus Willd. та Rumex crispus L. атомно-емісійним спектрографічним методом. Встановлено наявність
дев'ятнадцяти елементів, найбільший елементний склад серед досліджуваних видів сировини мають плоди
щавлю кучерявого. Вміст суми важких металів у межах допустимих концентрацій для лікарської рослинної си-
ровини і харчових продуктів. Результати дослідження можна використати для розробки методів контролю
якості сировини.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-10

Як цитувати

Крючкова, Т. М. (2014). ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕЛЕМЕНТНОГО СКЛАДУ КОРЕНЕВИЩ ІЗ КОРЕНЯМИ, ЛИСТЯ ТА ПЛОДІВ ЩАВЛЮ КІНСЬКОГО ТА ЩАВЛЮ КУЧЕРЯВОГО. Фармацевтичний часопис, (4). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2013.4.2436

Номер

№ 4 (2013)

Розділ

ФІТОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).