ДО ХЕМОТАКСОНОМІЇ ВИДІВ GALIUM L. (СЕКЦІЇPLATYGALIA DC., KOLGYDA DUM., PSEUDOAPARINE LANGE.)

Автор(и)

  • Т. В. Ільїна

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2013.3.2409

Анотація

Наведено дані результатів критичного аналізу першоджерел та результатів власних досліджень представників секцій Platygalia DC., Kolgyda Dum., Pseudoaparine Lange, родини Rubiaceae. Виявлено, що фенольні комплекси видів секцій представлені фенолкарбоновими кислотами - хлорогеновою, яка є типовою для всіх секцій, Зр- та 5р-кумароїлхінними кислотами, галовою та ваніліновою кислотами, кумаринами - скополетином та умбеліфероном, які зустрічаються у видах двох секцій; флавонолами - кемпферолом і кверцетином та їх глікозидами; антрахінонами - алізарином, рубіадином, луцидином, їх примверозидами та псевдопурпурином. Встановлено типові сполуки та сполуки-маркери для видів досліджуваних секцій.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-10

Як цитувати

Ільїна, Т. В. (2014). ДО ХЕМОТАКСОНОМІЇ ВИДІВ GALIUM L. (СЕКЦІЇPLATYGALIA DC., KOLGYDA DUM., PSEUDOAPARINE LANGE.). Фармацевтичний часопис, (3). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2013.3.2409

Номер

№ 3 (2013)

Розділ

ФІТОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).