ДОСЛІДЖЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ФАРМАЦЕВТІВ У ВПРОВАДЖЕННІ ФАРМАКОГЕНОМІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Анотація

Мета. Визначити сучасну роль фармацевта у розвитку системи фармакогеномічного консультування в Україні, оцінити рівень обізнаності, професійної готовності та освітніх потреб фармацевтів у контексті впровадження персоналізованої медицини.

Матеріали та методи. Проведено аналітико‑соціологічне дослідження серед 460 фармацевтів п’яти регіонів України. Опитування виконано за допомогою структурованої анкети з  25 питань, які охоплювали соціально‑демографічні параметри, обізнаність, мотивацію та бар’єри професійного розвитку. Використано методи описової статистики, кореляційний аналіз  Пірсона та експертне оцінювання. Для комплексної оцінки впроваджено індекс професійної готовності  –  Genomic‑Pharmacy  Readiness  Index (GPhR).

Результати. Встановлено, що  27 %  фармацевтів обізнані з основами  фармакогеноміки,  48 %  –  частково знайомі,  25 %  –  не  знають цього напряму. Середній показник  GPhR  становив  54 ± 11  балів, що свідчить про середній рівень готовності до участі в генетичному консультуванні. Понад  70 %  респондентів виявили зацікавленість у спеціалізованих освітніх програмах із  персоналізованої медицини. Головними бар’єрами визначено відсутність правового регулювання фармакогеномічних послуг (47 %), брак знань із  генетики (68 %)  та  недостатність клінічних навичок (52 %).

Висновки. Фармацевт є одним із ключових учасників системи персоналізованої охорони здоров’я. Для розвитку фармакогеномічного консультування в Україні необхідно створити освітню платформу безперервної професійної підготовки, нормативну базу та  пілотні моделі міждисциплінарної співпраці.