ВИВЧЕННЯ ГОСТРОЇ ТОКСИЧНОСТІ ТА ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЕКСТРАКТІВ КУРИЛЬСЬКОГО ЧАЮ КУЩОВОГО (PENTAPHYLLOIDES FRUTICOSA (L.) О. SCHWARZ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2025.4.15773Ключові слова:
Pentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz (Dasiphora fruticosa (L.) Rybd.), лікарська рослинна сировина, біологічно активні речовини, рідкі екстракти, гостра токсичність, LD₅₀, протизапальна активність, формаліновий набряк, фармакологічна активність, природні протизапальні засобиАнотація
Метою дослідження було оцінити протизапальну активність і гостру токсичність рідких екстрактів, отриманих із пагонів курильського чаю кущового (Pentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz (Dasiphora fruticosa (L.) Rybd.)) із використанням 40 % та 70 % етанолу як екстрагентів.
Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були рідкі екстракти пагонів курильського чаю кущового (Pentaphylloides fruticosa (L.) O. Schwarz), отримані методом перколяції з використанням різних екстрагентів: 40% та 70% етанолу. Для дослідження гострої токсичності використовували білих безпородних мишей масою 18–22 г, для оцінки протизапальної активності - щурів масою 180–220 г. Усі тварини утримували в умовах віварію (температура 20 – 25 °C, вологість 50 – 70 %, 12-годинний світловий режим) з вільним доступом до води та стандартного корму. Дослідження проводили відповідно до міжнародних і національних вимог щодо гуманного ставлення до лабораторних тварин із дотриманням принципів «3R», оптимальних умов утримання та контролю стану здоров’я піддослідних тварин. Оцінку гострої токсичності екстрактів проводили після внутрішньошлункового введення екстрактів в дозі 5000 мг/кг. Тварин спостерігали протягом перших 24 годин та упродовж 14 діб, фіксуючи поведінкові реакції, ознаки інтоксикації, зміни загального стану та випадки летальності.
Протизапальну активність екстрактів вивчали на моделі формалінового набряку лапи щура. Набряк спричиняли шляхом підшкірного введення 0,1 мл
2 % розчину формаліну у підошовну частину задньої кінцівки. Об’єм лапи тварин вимірювали онкометричним методом за допомогою плетизмометра. Рівень протизапальної дії визначали за ступенем пригнічення набряку порівняно з контрольною групою. Отримані дані опрацьовували методом варіаційної статистики. Достовірність різниць між групами оцінювали за t-критерієм Стьюдента, вважаючи статистично значущими значення p ≤ 0,05.
Результати й обговорення. Після внутрішньошлункового введення екстрактів курильського чаю кущового у дозі 5000 мг/кг у білих мишей ознак гострої інтоксикації не виявлено. Аналіз отриманих in vivo результатів антиексудативної активності показав, що екстракти курильського чаю кущового по-різному впливають на перебіг асептичного запального процесу лапи білих щурів, індукованого введенням 0,1 мл 2 % водного розчину формаліну, та проявляють виражену протизапальну активність. Представники роду Курильський чай багаті на флавоноїди, таніни та інші біологічно активні сполуки, які забезпечують антиоксидантну і протизапальну активність екстрактів. Ці відомості підтверджують фундаментальну роль фенольних компонентів у модулюванні запальних процесів, що узгоджується з нашими висновками.
Висновки. Отримані результати свідчать, що екстракти курильського чаю кущового (Pentaphylloides fruticosa (L.) О. Schwarz (Dasiphora fruticosa (L.) Rybd.)) поєднують виражену протизапальну активність із мінімальною токсичністю, що визначає їхній потенціал як перспективних фармакологічних агентів. Зокрема, екстракт, отриманий з використанням 40 % етанолу як екстрагента, істотно зменшує прояви формалін-індукованого набряку, не спричиняючи негативних змін загального стану піддослідних тварин і не порушуючи функціональних показників організму.
Отримані результати підтверджують доцільність подальшого вивчення екстрактів курильського чаю кущового як перспективних джерел біологічно активних сполук із протизапальними властивостями та сприятливим профілем безпеки. Зазначені екстракти можуть розглядатися як потенційні компоненти рослинних лікарських засобів або засобів допоміжної терапії при запальних процесах, у тому числі хронічного перебігу. Подальші дослідження доцільно спрямувати на з’ясування молекулярних механізмів дії, стандартизацію компонентного складу екстрактів, а також комплексну оцінку їх фармакологічної ефективності та безпеки, що сприятиме науково обґрунтованому впровадженню цих природних субстанцій у фармацевтичну практику.
Посилання
Yacine A, Zain Ali M, Alharbi AB, et al. Chronic inflammation: a multidisciplinary analysis of shared pathways in autoimmune, infectious, and degenerative diseases. Cureus. 2025;17(4):e82579. DOI: 10.7759/cureus.82579. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.82579
Kostashchuk TZ, Grytsyk AR. Kharakterystyka ta perspektyvy zastosuvannya roslyn rodu Pentaphylloides DUHAM u medytsyni ta farmatsiyi. [Characteristics and prospects of using plants of the genus Pentaphylloides DUHAM in medicine and pharmacy]. Mystetstvo Medytsyny. 2025;18(33):106-13. DOI: 10.21802/artm.2025.1.33.106. DOI: https://doi.org/10.21802/artm.2025.1.33.106
Shoji T, Masumoto S, Miura T, Desjardins Y. Exploring the potential of apple (poly)phenols: a systematic review of randomized controlled trials on metabolic diseases prevention. Trends Food Sci Technol. 2024;147:104419. DOI: 10.1016/j.tifs.2024.104419. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tifs.2024.104419
Forbes-Hernandez TY, Gasparrini M, Afrin S, et al. The healthy effects of strawberry polyphenols: which strategy behind antioxidant capacity? Crit Rev Food Sci Nutr. 2016;56(1):46-59. DOI: 10.1080/10408398.2015.1051919. DOI: https://doi.org/10.1080/10408398.2015.1051919
Tomczyk M, Pleszczyńska M, Wiater A. Variation in total polyphenolics contents of aerial parts of Potentilla species and their anticariogenic activity. Molecules. 2010;15(7):4639-51. DOI: 10.3390/molecules15074639. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules15074639
Kostashchuk T, Grytsyk A, Grytsyk L, et al. Study of the component composition of essential oils of Pentaphylloides fruticosa (L.) O. Schwarz (Dasiphora fruticosa (L.) Rybd.) raw materials. ScienceRise Pharm Sci. 2025; 2(54):29-37. DOI: 10.15587/2519-4852.2025.326765. DOI: https://doi.org/10.15587/2519-4852.2025.326765
Hrytsyk NYu, Erstenyuk HM. Vyvchennya protyzapalʹnykh vlastyvostey ekstraktiv z koreniv Gentiana asclepiadea L. [Study of anti-inflammatory properties of extracts from Gentiana asclepiadea L. roots.]. Med Clin Chem. 2024;(4):85-90. DOI: 10.11603/mcch.2410-681X.2023.i4.14283. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2023.i4.14283
Zakon Ukrayiny «Pro zakhyst tvaryn vid zhorstkoho povodzhennya» vid 15.12.2009. Rezhym dostupu: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text
Council Directive 87/18/EEC of 18 December 1986 on the laws regulating the application of principles of Good Laboratory Practice and the verification of their applications for tests on chemical substances. Rules Governing Medicinal Products in the European Community. 1991;1:145-6.
Hrytsyk RA, Kireyev IV, Struk OA, Klymenko AO. Doslidzhennya protyzapalʹnoyi aktyvnosti ekstraktiv polynu hirkoho ta polynu zvychaynoho za umov patolohiyi riznoho henezu [Study of anti-inflammatory activity of bitter wormwood and common wormwood extracts under pathological conditions of various genesis]. Med Clin Chem. 2020;22(2):87-93. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2020.v.i2.11365
Dehtiarova KO, Vyshnevska LI, Harna SV, Kononenko NM. Study of anti-exudative and anti-inflammatory activity of lipophilic pumpkin extract. Collected Scientific Works of Shupyk NMAPE. 2019;(3):212-221.
Stefanov OV, redaktor. Doklinichni doslidzhennya likarskykh zasobiv. Metodychni rekomendatsiyi. Ministerstvo Okhorony Zdorovya Ukrayiny, Derzhavnyy farmakolohichnyy tsentr. Kyyiv. Vydavnychyy dim «Avitsena». 2001. 528 p.
Koval TV, Ishchuk TV, Rayetska YA B, ta in. Vmist molekul serednoyi masy ta olihopeptydiv u krovi ta tkanynakh shchuriv za umov rozvytku kyslotnoho opiku stravokhodu. Biol. systemy. 2015; 7(2):143-148.
Hrytsyk RA, Kiryeyev RA, Struk OA, Ivanochko VM. Study of acute toxicity and hepatoprotective activity of bitter wormwood and common wormwood extracts. Pharmaceutical Review. 2019;(2):67-75. Available from: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/pharm-chas/article/view/10247
Reznik V, Grytsyk A, Hrytsyk R, et al. Melampyrum nemorosum L. herb extracts: phytochemical composition and screening of pharmacological activities. Appl Sci. 2025;15(16):8776. doi: 10.3390/app15168776. DOI: https://doi.org/10.3390/app15168776
Maliuvanchuk S, Grytsyk A, Popadynets O, et al. Ajuga reptans L. herb extracts: phytochemical composition and pharmacological activity screening. Plants. 2025; 14(2):219. doi: 10.3390/plants14020219. DOI: https://doi.org/10.3390/plants14020219
Lehin N, Grytsyk L, Koshovyi O, et al. Sanicula europaea L. herb and rhizomes with root extracts with hemostatic, wound healing, anti-inflammatory and antimicrobial activity: phytochemical and pharmacological research. Appl Sci. 2025;15(22):12293. doi: 10.3390/app152212293. DOI: https://doi.org/10.3390/app152212293
Seltman H. The t-test and basic inference principles. In: Experimental Design and Analysis. Pittsburgh: Carnegie Mellon University. 2011. Available from: https://www.stat.cmu.edu/~hseltman/309/Book/chapter6.pdf
Tomczyk M, Latté KP. Potentilla—a review of its phytochemical and pharmacological profile. J Ethnopharmacol. 2009;122(2):184-204. doi: 10.1016/j.jep.2008.12.022. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jep.2008.12.022
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Фармацевтичний часопис
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
