РИЗИКИ ТА ФАКТОРИ РИЗИКІВ НЕСПРИЯТЛИВИХ НАСЛІДКІВ ФАРМАКОТЕРАПІЇ У ГЕРІАТРИЧНИХ ПАЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2024.2.14748Ключові слова:
геріатричні пацієнти, несприятливі наслідки фармакотерапії та їх причини, ризики, фактори ризику, класифікаціяАнотація
Мета роботи. Провести аналіз захворювань у пацієнтів геріатричної когорти, їх причин, ризиків та факторів ризиків, що сприяють виникненню цих хвороб, впливають на процес лікування, а також на створення класифікації факторів ризику.
Матеріали і методи. У роботі використано бібліосемантичний, аналітичний методи, експертних оцінок, моделювання.
Результати й обговорення. Лікування геріатричних пацієнтів супроводжується низкою таких ризиків: значний рівень несприятливих наслідків застосування лікарських засобів (ЛЗ); зростання супутніх захворювань; інфікування; зростання смертності; зростання фінансових витрат на лікування та ведення геріатричних пацієнтів.
У результаті проведеного аналізу фактори ризику поділили на такі групи:
– зумовлені особливостями організму: старіння, фізіологічні зміни, фармакокінетичні та фармакодинамічні зміни ЛЗ, зменшення опірності;
– спричинені супутніми захворюваннями: полімобідність, ускладнення перебігу основного захворювання, зменшення ефективності його лікування, хронізація захворювань;
– зумовлені лікуванням: поліфармація, поліпрагмазія, часта антибіотикотерапія;
– зумовлені особливостями надання медичної допомоги: подовження термінів госпіталізації, особливості надання медичної допомоги, медичні помилки та проблеми, пов’язані з ліками.
Висновки. Лікування геріатричних пацієнтів супроводжується низкою ризиків. Пропонуємо ризики фармакотерапії геріатричних пацієнтів поділити на такі групи:
– зростання несприятливих наслідків при застосуванні ЛЗ;
– збільшення супутніх захворювань;
– висока ймовірність інфікування;
– зростання смертності;
– збільшення фінансових ресурсів, які витрачають на купірування несприятливих наслідків лікування та ведення геріатричних пацієнтів.
Існують фактори ризику, що сприяють маніфестації ризиків лікування геріатричних пацієнтів. Вважаємо за доцільне усі виявлені фактори ризику фармакотерапії геріатричних пацієнтів поділити на чотири групи, згідно з причинами їх виникнення:
– зумовлені особливостями організму пацієнта;
– спричинені супутніми захворюваннями;
– зумовлені лікуванням;
– спричинені особливостями надання медичної допомоги.
Посилання
Trivalle C, Burlaud A, Ducimetière P. Risk factors for adverse drug events in hospitalized elderly patients: A geriatric score. European Geriatric Medicine. 2011; 2(5): 284-289. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1878764911001173.
Bezrukov VV, Kuprash LP. Pharmacotherapy in a geriatric clinic: Monograph. Dnipro: Zhurfond. 2020;166. Available from: http://ir.librarynmu.com/bitstream/123456789/2130/1/1.pdf.
Khaitovych MV. Polypharmacy: definition, risks, management. Original studies. 2021;2(3). Available from: http://ir.librarynmu.com/bitstream/123456789/8443/1/Polypharmacy.pdf.
Hayes BD, Klein-Schwartz W, Barrueto F. Polypharmacy and the geriatric patient. Clin. Geriatr. Med. 2007;23:37-390.
Petrovic M, van der Сammen T, Onder G. Adverse drug reaction in older people: detection and prevention. Drug Aging. 2012;29:453-462.
Tragni E, Sala F, Casula M. Elders with multiple chronic conditions: Epidemiology and drug use. GIFF. 2014;6:5-16.
Gallagher P, Lang PO, Cherubini A, Topinková E, Cruz-Jentoft A, Errasquín B.M, Mádlová P, Gasperini B, Baeyens H, Baeyens J.-P. Prevalence of potentially inappropriate prescribing in an acutely ill population of older patients admitted to six European hospitals. Eur. J. Clin. Pharmacol. 2011;67:1175-1188.
Posokhova KA, Matvieieva OV. The influence of individual characteristics of the body, pathological processes, combined use of drugs on their effectiveness. Ukrainian medical journal. 2018;4(2):14-18. Available from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2018_4%282%29__5.
Polypharmacy: causes, consequences, prevention. Methodological recommendations of the State University "Institute of Dermatology and Venereology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine". [Internet]. Available from: https://amnu.gov.ua/polipragmaziya-prychyny-naslidky-profilaktyka-metodychni-rekomendacziyi-du-instytut-dermatologiyi-ta-venerologiyi-namn-ukrayiny/.
Gujjarlamudi HB. Polytherapy and drug interactions in elderly. J Midlife Health. 2016;7(3):105-107.
Tragni E, Sala F, Casula M. Elders with multiple chronic conditions: Epidemiology and drug use. GIFF. 2014;6:5-16.
Rengo E, Viscont C, Mosciiella S. Comorbidity in the elderly: epidemiology and clinical characteristics. J Gerontol. 2005;53(1):35-38.
ECDC. Point Prevalence Survey of Healthcare-Associated Infections and Antimicrobial Use in European Acute Care Hospitals. Available online: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/media/en/publications/Publications/healthcare-associated-infections-antimicrobial-use-PPS.pdf (accessed on 22 January 2021).
Cristina ML, Alicino C, Sartini M, Faccio V, Spagnolo AM, Bono V.D, Cassola G, De Mite A.M, Crisalli M.P, Ottria G. Epidemiology, management, and outcome of carbapenem-resistant Klebsiella pneumoniae bloodstream infections in hospitals within the same endemic metropolitan area. J Infect Public Health. 2018;11:171-177.
Cristina M, Spagnolo A, Cenderello N, Fabbri P, Sartini M, Ottria G, Orlando P. Multidrug-resistant Acinetobacter baumannii outbreak: An investigation of the possible routes of transmission. Public Health. 2013;127:386-391.
Khaitovych MV, Poliakova DS. Antimicrobial resistance and organizational issues of administration of antimicrobial drugs in Ukraine. Ukrainian Medical Journal. March 13, 2023. [Internet]. Available from: www.umj.com.ua/uk/publikatsia-239951-antimikrobna-rezistentnist-ta-organizatsijni-pitannya-administruvannya-antimikrobnih-preparativ-v-ukrayini.
Veyssier P. Antibiotic therapy in the elderly. Rev Pract. 2003;53(14):1566-1571.
Cassone M, Mody L. Colonization with Multidrug-Resistant Organisms in Nursing Homes: Scope, Importance, and Management. Curr Geriatr Rep. 2015; 4:87-95.
Cairns S, Reilly J, Stewart S, Tolson D, Godwin J, Knight P. The Prevalence of Health Care–Associated Infection in Older People in Acute Care Hospitals. Infect Control Hosp Epidemiol. 2011; 32: 763-767.
Esme M, Topeli A, Yavuz B.B, Akova M. Infections in the Elderly Critically-Ill Patients. Front Med. 2019;6:118.
Peculiarities of the use of medicines in the elderly and senile. Available from: https://compendium.com.ua/uk/clinical-guidelines-uk/cardiology-uk/section-6-uk/glava-4-osoblivosti-zastosuvannya-likarskih-zasobiv-u-pohilomu-ta-starechomu-vitsi/.
Marinosci F. Urinary tract infections in nursing home residents. G Gerontol. 2014;62:84-94.
Bedsores in bedridden patients: innovations in treatment. Magazine "District Doctor". April, 2016;52-53. Available from: https://utm.com.ua/informatsiia/korysni-statti/250-prolezhni-u-lezhachikh-khvorikh-innovatsiji-v-likuvanni.html.
Jump RLP, Crnich CJ, Mody L, Bradley SF, Nicolle LE, Yoshikawa TT. Infectious Diseases in Older Adults of Long-Term Care Facilities: Update on Approach to Diagnosis and Management. J Am Geriatr Soc. 2018;66:789-803.
Shan B, Haijar E. Polypharmacy, Adverse Drug Reaction, And Geriatric Syndrome. Clin Geriatr Med. 2012;28:173-186.
Díaz NA, Farina J, Herrera J, Ezcurra MC. Candidemia: Characteristics in elderly patients. Rev Chilena Infectol. 2020;37:288-294.
Snehyrev FH. Peculiarities of treatment of elderly people: catching up with the VI National Congress of Gerontologists and Geriatricians of Ukraine. Ukrainian Medical Journal. December 26, 2016. [Internet]. Available from: (www.umj.com.ua/uk/publikatsia-103458-osoblivosti-likuvannya-lyudej-litnogo-viku-navzdogin-vi-natsionalnomu-kongresu-gerontologiv-i-geriatriv-ukrayini.
Gallagher P, Lang PO. Cherubini A, Topinková E, Cruz-Jentoft A, Errasquín BM, Mádlová P, Gasperini B, Baeyens H, Baeyens J.-P. Prevalence of potentially inappropriate prescribing in an acutely ill population of older patients admitted to six European hospitals. Eur J Clin Pharmacol. 2011;67;1175-1188.
Side effects of drugs [Internet]. Available from: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/857/pobichna-diya-likiv.
Kolesnyk M. Medical error: ethical and legal aspects. Ukrainian medical journal. November 13, 2019. Available from: https://umj.com.ua/uk/publikatsia-165368-medichna-pomilka-etichni-ta-pravovi-aspekti.
Nguen JK, Fours MM, Kotabe SE, Lo E. Polypharmacy as a risk factor for adverse drug reactions in geriatric nursing home residents. The American Journal of Geriatric Pharmacotherapy. 2006;4:36-41.
Nobili A, Licata G, Salerno F, Pasina L, Tettamanti M. Polypharmacy, length of hospital stay, and in-hospital mortality among elderly patients in internal medicine wards. The REPOSI study. European journal of clinical pharmacology. 2011;67:507-519.
Cairns S, Reilly J, Stewart S, Tolson D, Godwin J, Knight P. The Prevalence of Health Care–Associated Infection in Older People in Acute Care Hospitals. Infect Control Hosp Epidemiol. 2011; 32: 763-767.
ECDC. Most Frequently Isolated Microorganisms. Available online: https://www.ecdc.europa.eu/en/all-topics-z/healthcare-associated-infections-long-term-care-facilities/surveillance-and-disease-5 (accessed on 3 September 2020).
McGregor Jessina C, Furuno Jon P. Optimizing Research Methods Used for the Evaluation of Antimicrobial Stewardship Programs. Methodology for Evaluating Antimicrobial Stewardship Programs. CID. 2014;59(3):191. Available from: https://watermark.silverchair.com.
Katz MJ, Roghmann MC. Healthcare-associated infections in the elderly: What’s new. Curr Opin Infect Dis. 2016;29:388-393.
Mody L. Optimizing Antimicrobial Use in Nursing Homes: No Longer Optional. J Am Geriatr Soc. 2007;55:1301-1302.
van Buul LW, van der Steen JT, Veenhuizen R, Achterberg WP, Schellevis FG, Essink RT, van Benthem BH, Natsch S, Hertogh CM. Antibiotic Use and Resistance in Long Term Care Facilities. J Am Med Dir Assoc. 2012;13:568.e1–568.e13.
Martin-Loeches I, Schultz MJ, Vincent JL, Alvarez-Lerma F, Bos L.D, Solé-Violán J, Torres A, Rodriguez A. Increased incidence of co-infection in critically ill patients with influenza. Intensive Care Med. 2017;43:48-58.
Kozlovskaia A. Aspiration pneumonia: features of diagnosis and treatment. Ukrainian medical journal. March 6, 2019. [Internet]. Available from: www.umj.com.ua/uk/novyna-138719-aspiratsijna-pnevmoniya-osoblivosti-diagnostiki-ta-likuvannya.
Moro ML. Le Infezioni Ospedaliere: Prevenzione e Misure di Controllo. ANMDO. 2016. Available online: https://www.anmdo.org/wp-content/uploads/2016/10/Le-infezioni-ospedaliere-prevenzione-e-misure-di-controllo.pdf (accessed on 3 September 2020).
Infections of the urinary tract [Internet]. Available from: https://empendium.com/ua/manual/chapter/B72.V.I.
Marinosci F. Urinary tract infections in nursing home residents. G Gerontol. 2014;62;84-94.
Esposito S. Catheter-associated urinary tract infections: Epidemiology and prevention. Infez Med. 2008:3:130-143.
Mody L, Meddings J, Edson BS, McNamara SE, Trautner BW, Stone ND, Krein SL, Saint S. Enhancing Resident Safety by Preventing Healthcare-Associated Infection: A National Initiative to Reduce Catheter-Associated Urinary Tract Infections in Nursing Homes. Clin Infect Dis. 2015;61:86-94.
Cortes-Penfield NW. Trautner BW Jump RL. Urinary Tract Infection and Asymptomatic Bacteriuria in Older Adults. Infect Dis Clin N Am. 2017;31:673-688.
Marinosci F. Urinary tract infections in nursing home residents. G Gerontol. 2014;62:84-94.
Società Italiana di Gerontologia e Geriatria (SIGG). Manuale di Competenze in Geriatria. 26. Available online: https://www.sigg.it/wp-content/uploads/2018/05/Item-26_Le-piaghe-da-decubito-come-prevenirle.pdf (accessed on 3 September 2020)
Cristina ML, Spagnolo AM, Giribone L, Demartini A, Sartini M. Epidemiology and Prevention of Healthcare-Associated Infections in Geriatric Patients: A Narrative Review. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(10):5333. DOI: 10.3390/ijerph18105333
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Фармацевтичний часопис
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).