МЕХАНІЗМ ІНГІБУВАННЯ 15-ЛІПОКСИГЕНАЗИ ДІОСМІНОМ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2023.2.14053

Ключові слова:

діосмін, флавоноїди, 15-ліпоксигеназа, запалення, активний фармацевтичний інгредієнт, молекулярний механізм

Анотація

Мета роботи. Дослідження протизапальних властивостей діосміну з використанням методу оцінки механізму інгібування 15-ліпоксигенази з сої (15-sLOX).

Матеріали і методи. Дослідження інгібування 15-sLOX діосміном проводили шляхом реєстрації утворення конʼюгату при 234 нм sз використанням спектрофотометричного методу. Як субстрат використовували лінолеву кислоту. Обробка експериментальних даних включала розрахунок стаціонарних швидкостей та кінетичних параметрів інгібування та проводилася згідно зі стандартними методиками, оцінку кінетики досліджуваного процесу проводили в програмі для аналізу та візуалізації даних SigmaPlоt 14.0.

Результати й обговорення. Встановлено, що діосмін інгібує 15-ліпоксигеназу з IС50=244,75±19,91 мкМ. При дослідженні механізму інгібування діосміном 15-sLOX встановлено, що найпридатнішою за критерієм значення коефіцієнту кореляції (R2=0,97106) є модель Mixed (Partial), тобто змішаного (часткового) типу інгібування. Обраховані за обраною моделлю кінетичні константи для діосміну мають такі значення: Кі=66,14±18,34 мкМ; Кm=55,54±5,86 мкМ; Vmax=0,98±0,04 мкМ/с.

Висновки. Встановлено, що діосмін є дозозалежним інгібітором 15-ліпоксигенази. Результати дають можливість розглядати вивчення in vitro інгібування 15-sLOX діосміном та речовинами подібної хімічної структури як ефективний спосіб досліджень протизапальних властивостей речовин на етапі доклінічних досліджень. Дані щодо механізму інгібування можуть бути використані при плануванні фармакологічних досліджень флавоноїдів та на первинних етапах фармацевтичної розробки нових лікарських засобів протизапальної дії.

Біографії авторів

V. I. Bessarabov, Київський національний університет технологій та дизайну

д-р. техн. наук, професор, професор кафедри промислової фармації

N. P. Zderko, Київський національний університет технологій та дизайну

аспірант кафедри промислової фармації

Посилання

Panpimanmas, S., Sithipongsri, S., Sukdanon, C., Manmee, C. Experimental comparative study of the efficacy and side effects of Cissus quadrangularis L. (Vitaceae) to Daflon (Servier) and placebo in the treatment of acute hemorrhoids. J.Med.Assoc.Thai. 2010;93(12):1360-1367.

Sezer, A., Usta, U., Kocak, Z., Yagci, M.A. The effect of a flavonoid fractions diosmin + hesperidin on radiation-induced acute proctitis in a rat model. J.Cancer Res.Ther. 2011;7(12):152–156. doi: 10.4103/0973-1482.82927. DOI: https://doi.org/10.4103/0973-1482.82927

Carballo-Villalobos, A.I., Gonzаlez-Trujano, M.-E., Pellicer, F., Lоpez-Munoz, F.J. Antihyperalgesic Effect of Hesperidin Improves with Diosmin in Experimental Neuropathic Pain. Biomed Res Int. 2016;2016:8263463. doi: 10.1155/2016/8263463. DOI: https://doi.org/10.1155/2016/8263463

Feldo M, Wojciak-Kosior M, Sowa I, Kocki J, Bogucki J, Zubilewicz T, Kesik J, Bogucka-Kocka A: Effect of Diosmin Administration in Patients with Chronic Venous Disorders on Selected Factors Affecting Angiogenesis. Molecules. 2019; 12:24(18). pii: molecules24183316. doi: 10.3390/molecules24183316. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules24183316

Feldo M, Wozniak M, Wojciak-Kosior M, Sowa I, Kot-Wasik A, Aszyk J, Bogucki J, Zubilewicz T, Bogucka-Kocka A. Influence of Diosmin Treatment on the Level of Oxidative Stress Markers in Patients with Chronic Venous Insufficiency. Oxid Med Cell Longev. 2018;28:2018:2561705. doi: 10.1155/2018/2561705. DOI: https://doi.org/10.1155/2018/2561705

Munoz-Ramнrez A., Mascayano-Collado C., Barriga A., Echeverrнa J., A. Urzъa. Inhibition of soybean 15-lipoxygenase and human 5-lipoxygenase by extracts of leaves, stem bark, phenols and catechols isolated from lithraea caustica (anacardiaceae). Front. Pharmacol. 2020;11:1-13. https://doi.org/10.3389/fphar.2020.594257. DOI: https://doi.org/10.3389/fphar.2020.594257

Dowd J.E., Riggs D.S. A comparison of estimates of michaelis-menten kinetic constants from various linear transformations. J. Biol. Chem. 1965;240:863-869. https://doi.org/10.1016/s0021-9258(17)45254-9. DOI: https://doi.org/10.1016/S0021-9258(17)45254-9

Buker S.M., Boriack-Sjodin P.A., Copeland R.A., Enzyme–inhibitor interactions and a simple, rapid method for determining inhibition modality. SLAS Discov. 2019;24:515-522. https://doi.org/10.1177/2472555219829898. DOI: https://doi.org/10.1177/2472555219829898

Yung-Chi C., Prusoff W.H. Relationship between the inhibition constant (KI) and the concentration of inhibitor which causes 50 percent inhibition (I50) of an enzymatic reaction. Biochem. Pharmacol. 1973;22:3099–3108. https://doi.org/10.1016/0006-2952(73)90196-2. DOI: https://doi.org/10.1016/0006-2952(73)90196-2

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-30

Як цитувати

Bessarabov, V. I., & Zderko, N. P. (2023). МЕХАНІЗМ ІНГІБУВАННЯ 15-ЛІПОКСИГЕНАЗИ ДІОСМІНОМ. Фармацевтичний часопис, (2), 41–45. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2023.2.14053

Номер

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН