СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ (7-Н-БУТИЛ-3-МЕТИЛКСАНТИН-8-ІЛ)ДІЕТИЛАМІНОЕТИЛАМОНІЙ ОКСАЛАТУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12705Ключові слова:
(7-н-бутил-3-метилксантин-8-іл)діетиламіноетиламоній оксалат, кількісне визначення, УФ-спектрофотометрія, валідаціяАнотація
Мета роботи. Розробка та валідація УФ-спектрофотометричної методики кількісного визначення (7-н-бутил-3-метилксантин-8-іл)діетиламіноетиламоній оксалату.
Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – субстанція (7-н-бутил-3-метилксантин-8-іл)діетиламіноетиламонію оксалату. Розчинник – вода очищена. Аналітичне обладнання: спектрофотометр Specord 200 (Analytic Jena AG, Німеччина), ваги лабораторні електронні RADWAG XA 210.4Y, баня ультразвукова Sonorex Digitec DT100H, мірний посуд класу А.
Результати й обговорення. Для розробки методики кількісного визначення зазначеної речовини обрано смугу, яка спостерігається при 265 – 325 нм з максимумом світлопоглинання при 296 нм. Згідно вимог ДФУ було розраховано прогноз повної невизначеності методики, а також проведено валідацію методики за такими валідаційними характеристиками як діапазон застосування, лінійність, прецизійність, правильність та робасність. Діапазон застосування методики лежить у межах 75-125%. Розраховані числові показники лінійності свідчать про те, що методика є лінійною в усьому діапазоні застосування методики (r = 0,9999). Розрахований довірчий інтервал ∆х не перевищує максимально припустиму невизначеність аналізу ΔAs, що свідчить про те, що методика є точною на рівні збіжності. Доведено, що систематична похибка δ, яка вноситься нестабільністю аналізованого розчину, не перевищує критичного значення maxδ, тобто розчин залишається стабільним протягом щонайменше 1 год.
Висновок. Розроблено та валідовано УФ-спектрофотометричну методику кількісного визначення (7-н-бутил-3-метилксантин-8-іл)діетиламіноетиламоній оксалату.
Посилання
Flick A, Leverett C, Ding H, McInturff E, Fink S, Helal C et al. Synthetic Approaches to New Drugs Approved during 2018. Journal of Medicinal Chemistry. 2020;63(19):10652-704.
Tm K, Oi P, Yu K. Research of the synthetic, physical and chemical properties of 3-alkylsulfonyl-5-(Chinoline-2-yl, 2-hydroxychinoline-4-yl)-4-r1-2,4-dihydro-3n-1,2,4-triazoles. Asian Journal of Pharmaceutical and Clinical Research. 2016;10(1):81.
Bihdan O, Parchenko V. Chemical modification and Physicochemical properties of new derivatives 5-(thiophen-3-ilmethyl)-4-R1-1,2,4-triazole-3-thiol. Research Journal of Pharmacy and Technology. 2021;14(9):4621-9.
Krasovska N, Stavytskyi V, Nosulenko I, Kholodniak S, Antypenko O, Voskoboinik O et al. Pyrrol[1,2-a]azolo-(azino-)[c]quinazolines and their derivatives as 15-LOX inhibitors: Design, in vitro studies and QSAR-analysis. Journal of Research in Pharmacy. 2021; 25(5):540-8.
Gotsulya A, Zazharskyi V, Davydenko P. Synthesis and antituberculosis activity of N'-(2-(5-((theophylline-7'-yl)methyl)-4-R-4Н-1,2,4-triazole-3-ylthio)acetyl)isonicotinohydrazides. Zaporozhye Medical Journal. 2018;4(109):578-83.
Gotsulya A. Actoprotective properties of 7'-((3-thio-4-methyl-4H-1,2,4-triazole-5-yl)methyl)theophylline derivatives. Zaporozhye Medical Journal. 2016;3(96):104-7.
Yang Y, Li Y, Zhou W, Chen Y, Wu Q, Pan Y et al. Exploring the structural determinants of novel xanthine derivatives as A2B adenosine receptor antagonists: a computational study. Journal of Biomolecular Structure and Dynamics. 2018;37(13):3467-81.
Basu S, Barawkar D, Ramdas V, Waman Y, Patel M, Panmand A et al. A 2B adenosine receptor antagonists: Design, synthesis and biological evaluation of novel xanthine derivatives. European Journal of Medicinal Chemistry. 2017;127:986-96.
Basu S, Barawkar D, Ramdas V, Patel M, Waman Y, Panmand A et al. Design and synthesis of novel xanthine derivatives as potent and selective A 2B adenosine receptor antagonists for the treatment of chronic inflammatory airway diseases. European Journal of Medicinal Chemistry. 2017;134:218-29.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі .
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).