ВИВЧЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ХМЕЛЮ ШИШОК
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12669Ключові слова:
хмелю шишки, екстракт, амінокислоти, аспарагінова кислота, глутамінова кислота, аргінін, пролін, аланін, серинАнотація
Мета роботи. Вивчення амінокислотного складу сухого екстракту хмелю шишок.
Матеріали і методи. Сухий екстракт хмелю шишок отримували із вітчизняної сировини (ПРАТ «ЛІКТРАВИ») методом дробної мацерації, застосовуючи етанол (80–70 %, об/об) як екстрагент. Якісний і кількісний склад сухого екстракту досліджували, застосовуючи високоефективну рідинну хроматографію (хроматограф Agilent 1200, флуоресцентний детектор G1315A, автосамплер 1313A, колонка Zorbax Eclipse AAA 4,6х150 мм (3 мкм) («Agilent technologies», США)). Первинні амінокислоти дериватизувалися з о-фталевим альдегідом (OPA, Agilent 5061-3335), вторинні – з 9-флуоренілметилхлорформіатом (FMOC, Agilent 5061-3335), застосовували стандартні суміші амінокислот PN 5061-3334, PN 5062-2478 («Agilent technologies», США).
Результати й обговорення. Дослідження трьох серій сухого екстракту хмелю шишок, отриманих із різних зразків сировини, вказує на однорідність якісного складу – 15 амінокислот у вільному і 15 – у зв’язаному стані. Серед вільних амінокислот найвищим є вміст аспарагінової кислоти, аргініну і проліну. Домінуючими представниками серед зв’язаних амінокислот є аспарагінова і глутамінова кислоти, аланін, гліцин і серин. Склад і вміст амінокислот необхідно враховувати при вивченні біологічної активності та стандартизації сухого екстракту, при дослідженні умов зберігання екстракту та визначенні терміну його придатності.
Висновки. Хроматографічним методом (ВЕРХ) вивчено склад амінокислот у вільному і зв’язаному стані в сухому екстракті хмелю шишок. Загальний вміст амінокислот коливається у межах 3,2–3,5 %, з яких – 1,0–1,2 % у вільному стані.
Посилання
State Register of Ukraine Drugs (dated 26.11.2021). Electronic resource: http://www.drlz.com.ua/
Chadwick LR, Pauli GF, Farnsworth NR. The pharmacognosy of Humulus lupulus L. (hops) with an emphasis on estrogenic properties. Phytomedicine. 2006 Jan;13(1-2):119-31. DOI: 10.1016/j.phymed.2004.07.006
Overk CR, Yao P, Chadwick LR, Nikolic D, Sun Y, Cuendet MA, Deng Y et al. Comparison of the in vitro estrogenic activities of compounds from hops (Humulus lupulus) and red clover (Trifolium pratense). J Agric Food Chem. 2005 Aug 10;53(16): 6246-53. DOI: 10.1021/jf050448p
Krause E, Yuan Y, Hajirahimkhan A, Dong H, Dietz BM, Nikolic D, Pauli GF et al. Biological and chemical standardization of a hop (Humulus lupulus) botanical dietary supplement. Biomed Chromatogr. 2014;28(6):729-34. DOI: 10.1002/bmc.3177.
Zanoli P, Zavatti M. Pharmacognostic and pharmacological profile of Humulus lupulus L. J Ethnopharmacol. 2008;116(3):383-96. DOI: 10.1016/j.jep.2008.01.011.
Tronina T, Popłoński J, Bartmańska A. Flavonoids as phytoestrogenic components of hops and beer. Molecules. 2020;25(18). DOI: 10.3390/molecules25184201.
Dobrovolnyi OO, Shmatenko OP, Shalamay AS, Rudenko VV. Study of extraction efficiency of prenylated flavonoids from hops raw (Humulus lupulus L.) by the ethanol containing extraction solvents. Farmatsevtychnyi zhurnal. 2015;2: 49-52. Available from https://pharmj.org.ua/index.php/journal/article/view/243. Ukrainian.
Dobrovolnyi OO, Shalamay AS, Shmatenko OP, Procenko LV. Research of hop cultivars as the starting raw material of extract with elevated contain of prenylflavonoids. Pharm Review. 2014;2:11-7. DOI: 10.11603/2312-0967.2014.2.2907. Ukrainian.
Herath W, Ferreira D, Iqrar Khan S, Ahmad Khan I. Identification and Biological Activity of Microbial Metabolites of Xanthohumol. Chem Pharm Bull. 2003;51(11):1237-40. DOI: 10.1248/cpb.51.1237
Sordon S, Popłoński J, Milczarek M, Stachowicz M, Tronina T, Kucharska AZ, Wietrzyk J et al. Structure–antioxidant–antiproliferative activity relationships of natural C7 and C7–C8 hydroxylated flavones and flavanones. Antioxidants. 2019;8(7):210. DOI: 10.3390/antiox8070210
Grudniewska A, Popłoński J. Simple and green method for the extraction of xanthohumol from spent hops using deep eutectic solvents. Separation and Purification Technology. 2020;250:117196. DOI: 10.1016/j.seppur.2020.117196
Schulz C, Chiheb C, Pischetsrieder M. Quantification of co-, n-, and ad-lupulone in hop-based dietary supplements and phytopharmaceuticals and modulation of their contents by the extraction method. Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. 2019;168:124-32. DOI: 10.1016/j.jpba.2019.02.022
ICH Q8 Pharmaceutical development. Kyiv: Ministry of Health of Ukraine; 2011 [cited 2021 November 21]. Available from: http://www.diklz.gov.ua/control/main/uk/publish/article/1381232. Ukrainian.
ICH Q9 Quality risk management. Kyiv: Ministry of Health of Ukraine; 2011 [cited 2021 November 21]. Available from: http://www.diklz.gov.ua/control/main/uk/publish/article/1381232. Ukrainian.
Friedman M. Chemistry, nutrition, and microbiology of D-amino acids. J Agric Food Chem. 1999;47:3457-79. DOI: 10.1021/jf990080u
Wu G, Wu Z, Dai Z, Yang Y, Wang W, Liu Ch, Wang B et al. Dietary requirements of “nutritionally non-essential amino acids” by animals and humans. Amino Acids. 2013;44:1107-13. DOI: 10.1007/s00726-012-1444-2. Ukrainian.
Erbe T, Brückner H. Chromatographic determination of amino acid enantiomers in beers and raw materials used for their manufacture. J Chromatography A. 2000;881(1-2): 81-91.DOI: 10.1016/s0021-9673(00)00255-7
The State Pharmacopoeia of Ukraine. Vol. 3. [Державна Фармакопея України: у 3 т.] Kharkiv: Ukrainian Scientific Pharmacopoeia Center of Quality of Medicinal Products. 2od ed.; 2014. Ukrainian.
Henderson JW, Ricker RD, Bidlingmeyer BA, Woodward C. Rapid, accurate, sensitive, and reproducible HPLC analysis of amino acid. Amino acid Analysis using Zorbax Eclipse-AAA columns and the Agilent 1100 HPLC. Agilent Technical Note. 1999;5980: 1193E. Available from: https://www.agilent.com/cs/library/chromatograms/59801193.pdf
Vronska LV. Study of amino acid profile of white mulberry leaves material and dry extract based on it. Farm chasop. 2021;1:14-22. DOI: 10.11603/2312-0967.2021.1.11981
Morris SM Jr. Arginine Metabolism Revisited. J Nutr. 2016;146(12):2579S-2586S. DOI: 10.3945/jn.115.226621.
Garattini S. Glutamic acid, twenty years later. J Nutr. 2000;130(4S Suppl): 901S-9S. DOI: 10.1093/jn/130.4.901S.
Li P, Wu G. Roles of dietary glycine, proline, and hydroxyproline in collagen synthesis and animal growth. Amino Acids. 2018;50(1):29-38. DOI: 10.1007/s00726-017-2490-6.
Hall JC. Glycine. J Parenter Enteral Nutr. 1998;22(6):393-8. DOI: 10.1177/0148607198022006393
Page MJ, Di Cera E. Serine peptidases: classification, structure and function. Cell Mol Life Sci. 2008;65(7-8):1220-36. DOI: 10.1007/s00018-008-7565-9
Brückner H, Westhauser T. Chromatographic determination of L- and D-amino acids in plants. Amino Acids. 2003;24:43-55. DOI: 10.1007/s00726-002-0322-8
Liu Q, Bi Q, Tan N. Authentication of three main commercial Pheretima based on amino acids analysis. Amino Acids. 2021;53:1729-38. DOI: 10.1007/s00726-021-03043-2
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Фармацевтичний часопис
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
