РОЗВИТОК УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ У ГАЛУЗІ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2025.4.15867Ключові слова:
управлінська компетентність; доктор філософії; медична освіта; розвиток професійних компетентностей; академічне лідерство; науково-освітня діяльність; педагогічні умови; цифрові освітні технології; міжнародна академічна мобільність; стратегічне управління.Анотація
Анотація. У статті розглядається теоретичне обґрунтування змісту, структури та шляхів розвитку управлінської компетентності майбутніх докторів філософії у галузі медичної освіти. В умовах трансформації системи вищої медичної освіти в Україні, глобалізації науки та цифровізації освітнього простору формування управлінських умінь стає ключовим чинником професійної готовності докторів філософії до ефективної науково-освітньої діяльності. Управлінська компетентність інтегрує когнітивні, діяльнісні, особистісно-мотиваційні та рефлексивні компоненти, що забезпечують здатність здобувача не лише проводити наукові дослідження, а й координувати освітні та наукові процеси, здійснювати командну взаємодію, приймати обґрунтовані рішення та реалізовувати лідерські функції. Визначено сутність управлінської компетентності як поєднання управлінського мислення, доказовості дій та етичної відповідальності. Розглянуто педагогічні умови її формування, серед яких ключове значення мають інтеграція теоретичної підготовки та практико-орієнтованого навчання, упровадження міждисциплінарних курсів, участь у науково-організаційній діяльності, створення індивідуальних освітніх траєкторій. Проаналізовано міжнародний досвід провідних європейських та американських університетів, що свідчить про ефективність системного підходу до розвитку управлінських компетентностей на рівні доктора філософії. Отримані результати свідчать, що розвиток управлінської компетентності є стратегічним напрямом модернізації підготовки наукових кадрів у медичній освіті України, сприяє формуванню дослідників-управлінців, здатних поєднувати наукову діяльність з управлінням освітніми процесами, упроваджувати інновації та забезпечувати сталий розвиток системи освіти на основі європейських та світових стандартів. Перспективи подальших досліджень включають поглиблення емпіричного аналізу формування управлінської компетентності, розроблення діагностичних інструментів та моделей розвитку управлінської культури майбутніх науковців, а також вивчення впливу цифрових технологій та академічної мобільності на динаміку формування управлінських умінь.
Посилання
Bryman, A. (2007). Effective leadership in higher education: A literature review. Studies in Higher Education, 32(6), 693–710. https://doi.org/ 10.1080/03075070701685114
Çitaku, F., et al. (2012). Leadership competencies for medical education and healthcare professions: Population-based study. BMJ Open, 2(5), e000812. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2012-000812
Doles, M. D., Kang, J. Y., Scholl, L. M., & Doles, J. D. (2023). Leadership in PhD (LeaP): A longitudinal leadership skill building program for under-represented biomedical research trainees. Frontiers in Education, 8. https://doi.org/10.3389/ feduc.2023.1063075
Elkhyer, A. A., AlHamid, M. A., & Taha, N. (2022). Effect of evidence-based management and leadership training program on decision-making skills of nurse managers. International Journal of Health Sciences, 6(S6), 7114–7128. https://doi.org/ 10.53730/ijhs.v6nS6.11803
Howell, J. L., Bullington, K. E., Gregory, D. E., Williams, M. R., & Nuckols, W. L. (2022). Transformational leadership in higher education programs. Journal of Higher Education Policy and Leadership Studies, 3(1), 51–66. https://doi.org/10.52547/ johepal.3.1.51
Kibe, L. W., Kayingo, G., Schrode, K. M., et al. (2022). Academic leadership in physician assistant/ associate medical education: A cross-sectional analysis of the association with doctoral degree, gender, and minority status. BMC Medical Education, 22, 808. https://doi.org/10.1186/s12909-022-03817-6
Korda, M. M., Fedchyshyn, N. O., Shulhai, A. H., Klishch, I. M., & Shevchuk, O. O. (2023). European traditions of doctors of philosophy training. Medical Education, 1(99), 5–10. https://doi.org/10.11603/ m.2414-5998.2023.1.13818
Kumar, B., Swee, M. L., & Suneja, M. (2020). Leadership training programs in graduate medical education: A systematic review. BMC Medical Education, 20, 175. https://doi.org/10.1186/ s12909-020-02089-2
Liang, Z., Blackstock, F. C., Howard, P. F., … et al. (2018). An evidence-based approach to understanding the competency development needs of the health service management workforce in Australia. BMC Health Services Research, 18, 976. https://doi.org/ 10.1186/s12913-018-3760-z 10. Shelestova, L., Kostyria, I., Fedyaeva, V., Brychok, S., Bohomolova, M., & Tomashevs’ka, I. (2020). Formation of the leadership position of professionals in higher education institutions. Postmodern Openings, 11(2 Suppl 1), 145–160. https://doi.org/ 10.18662/po/11.2Sup1/184
Tenzin, K., et al. (2019). Impact of faculty development programme on self-efficacy, competency and attitude towards medical education in Bhutan: A mixed-methods study. BMC Medical Education, 19, 1904. https://doi.org/10.1186/s12909-019-1904-4
Van Diggele, C., Burgess, A., Roberts, C., & Mellis, C. (2020). Leadership in healthcare education. BMC Medical Education, 20(Suppl 2), Article 456. https://doi.org/10.1186/s12909-020-02288-x
Wijk, H., Ponzer, S., Järnbert Pettersson, H., et al. (2019). Factors related to the role of programme directors in association with quality in postgraduate medical education – A cross-sectional study. BMC Medical Education, 19, 462. https://doi.org/10.1186/ s12909-019-1885-3
Zinner, L., Lindorfer, B., & O’Reilly, A. (2022). Leadership in changing doctoral education. European Journal of Education, 57(3), 424–437. https://doi.org/10.1111/ejed.12517
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.