ПСИХОСОМАТИЧНІ РИЗИКИ У СУБ’ЄКТІВ НАВЧАННЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ»
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2024.2.14568Ключові слова:
післядипломне навчання, анестезіологія, стаж роботи, психосоматичні розладиАнотація
На кафедрі анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів факультету післядипломної освіти Дніпровського державного медичного університету проводиться післядипломне навчання інтернів та практичних лікарів із різним стажем роботи за спеціальністю «Анестезіологія», серед яких ми провели дослідження психосоматичного статусу. Аналіз анкет анонімного опитування показав відсутність перевищення середніх показників лікарів-інтернів за всіма субшкалами. Середні показники практичних лікарів-анестезіологів із робочим стажем до 10 років також не перевищували «точок відсікання». Певні проблеми починаються в лікарському середовищі зі стажем роботи 11–20 років за рахунок субшкал «інперсональна чутливість» та «тривожності», результати аналізу яких перевищують загальний середній рівень. Потому, зі збільшенням анестезіологічного стажу до 21–30 років спостерігається повільне прогресування показників за цими субшкалами, а рівень тривожності більше ніж удвічі перевищує такий у лікарів-інтернів. Інперсональна чутливість характеризується відчуттям власної неадекватності при особистісному порівнянні індивіда з іншими членами спільноти (пацієнтами, колегами) та спричиняє певний дискомфорт, відчуття пригнічення власного «его», що здатне обмежувати комунікаційні властивості. Спричинений постійною небезпекою для соціального благополуччя, здоров’я та життя хронічний стрес супроводжується тривожним розладом, до якого входить низка симптомів та ознак (психічне напруження, тремор, панічний настрій), що супроводжується постійним відчуттям небезпеки, когнітивною девіацією та соматичними корелятами тривоги. Зі збільшенням лікарського стажу ці відхилення зберігаються, хоча прогресують незначно. При анестезіологічному стажі понад 30 років до показників, які перевищують «точку відсікання», приєднуються «соматизація» та «депресія». Рівень «соматизації» в цих групах дослідження вдвічі та більше перевищує показник за цією шкалою в лікарів-інтернів. З віком та тривалістю роботи за спеціальністю виникає певний дистрес, пов’язаний із відчуттями соматичного розладу (уявного або дійсного). Наразі нагальною проблемою є розробка спеціальних психотерапевтичних програм і впровадження їх при роботі з лікарями за спеціальністю «Анестезіологія».
Посилання
Dembіtskiy, S., & Sereda, Yu. (2015). Simptomatichniy opituvalnik Leonarda Derogatisa (SCL-90-R): valіdizatsіya v Ukrainі [Leonard Derogatis Symptomatic Questionnaire (SCL-90-R): validation in Ukraine]. Sotsіologіya: teorіya, metodi, marketing – Sociology: theory, methods, marketing, 4, 40-71 [in Ukrainian].
Zlivkov, V.L., Lukomska, S.O., & Fedan, O.V. (2016). Psikhodіagnostika osobistostі u krizovikh zhittєvikh situatsіyakh [Psychodiagnostics of personality in life crisis situations]. Kyiv: Pedagogіchna dumka [in Ukrainian].
Zlivkov, V.L., & Lukomska, S.O. (2017). Spis Gіppokrata: osnovi psikhologії spіlkuvannya dlya medichnikh pratsіvnikіv [The spear of Hippocrates: the basics of the psychology of communication for health professionals]. Nіzhin: Vidavets PP Lisenko M.M.; Kyiv [in Ukrainian].
Sharun, A.І. (2022). Kompleksna korektsіya stres-asotsіyovanikh rozladіv u studentіv zakladіv vishchoї osvіti, shcho mali v anamnezі psikhotravmuyuchі podії [Comprehensive correction of stress-related disorders in students institutions of higher education with a history of psycho-traumatic events]. Ukrainskiy medichniy chasopis – Ukrainian medical journal, 1-2 (147-148), I/II, 54-57. DOI 10.32471/umj.1680-3051.147.225986 [in Ukrainian].
Carrozzino, D., Vassend, O., & Bjørndal, F. (2016). A clinimetric analysis of the Hopkins Symptom Checklist (SCL-90-R) in general population studies (Denmark, Norway, and Italy). Nord. J. Psychiatry, 70(5), 74-79. DOI 10.3109/08039488.2016.1155235.
Chinawa, J.M., Nwokocha, A.R., & Manyike, P.C. (2016). Psychosomatic problems among medical students: a myth or reality? Int. J. Ment. Health Syst., 10, 72. DOI 10.3109/08039488.2016.1155235.
Collier, R. (2008). Imagined illnesses can cause real problems for medical students. CMAJ, 178(7), 820. DOI 10.1503/cmaj.080316.
Grawitch, M.J., Barber, L.K., & Leiter, M.P. (2022). Editorial: stress and stress management - pushing back against existing paradigms. Front. Psychol., 13, 859660. DOI 10.1503/cmaj.080316.
Gu, B., Tan, Q., & Zhao, S. (2019). The association between occupational stress and psychosomatic wellbeing among Chinese nurses: A cross-sectional survey. Medicine (Baltimore), 98(22). DOI 10.1097/MD.0000000000015836.
Kajikawa, N., Yoshimoto, H., & Yokoya, S. (2023). Descriptive study of patients treated in a psychosomatic internal medicine declared by Japanese family medicine clinic. J. Clin. Med. Res., 15(7), 360-367. DOI 10.14740/jocmr4939.
Lundin, A., Hallgren, M., & Forsell, Y. (2015). The validity of the symptom checklist depression and anxiety subscales: A general population study in Sweden. J. Affect. Disord., 183, 247-252. DOI 10.1016/j.jad.2015.05.024.
Nojomi, M., & Gharayee, B. (2007). Medical students and mental health by SCL-90-R. Med. J. Islam. Repub. Iran, 21, 71-78.
Sani, M.M., Jafaru, Y., & Ashipala, D.O. (2024). Influence of work-related stress on patient safety culture among nurses in a tertiary hospital: a cross-sectional study. BMC Nurs., 23(1), 81. DOI 10.1186/s12912-023-01695-x.
Satsangi, A.K., & Brugnoli, M.P. (2018). Anxiety and psychosomatic symptoms in palliative care: from neuro-psychobiological response to stress, to symptomsʼ management with clinical hypnosis and meditative states. Ann. Palliat. Med., 7(1), 75-111. DOI 10.21037/apm.2017.07.01.
Sharun, A.I., & Yuryeva, L.M. (2022). Kliniko-psykhopatolohichni ta psykhometrychni osoblyvosti dezadaptyvnykh rozladiv, kharakternykh dlya studentiv, yaki perezhyly psykhoemotsiynyy stres [Clinical-psychopathological and psychometric features of maladaptive disorders which are a characteristic of students who have experienced psycho-emotional stress]. Medichnі perspektivi – Medical Perspectives, 27, 2, 88-95. DOI https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.2.260257.
Sohrabi, M.R., Malih, N., & Karimi, H.R. (2019). Effect of general medical degree curricular change on mental health of medical students: a concurrent controlled educational trial. Iran. J. Psychiatry, 14(1), 40-46.
Wei, J, Fritzsche, K., & Shi, L. (2023). Training in psychosomatic medicine and psychotherapy for medical doctors in China: A field report. Front. Med. (Lausanne), 10. DOI 10.3389/fmed.2023.1119505.
Zheng, P., Du, S., & Mao, Y. (2021). Study on the mental health status of anesthesiologists and its influencing factors. Am. J. Transl. Res., 13(3), 1862-1869.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Медична освіта
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.