ФІЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ СЕМІОТИКИ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2023.3.14272Ключові слова:
вища освіта, програмні результати навчання, логіка, семіотика, медичний заклад вищої освіти, мислення, лікарАнотація
Матеріал запропонованої колективної статті допоможе студентам, оперуючи семіотикою, правильно формувати умовиводи, а в перспективі діагнози, досліджувати філософські, математичні, цифрові та інші міркування, з яких створено теорії і методології їх правильності (істинності), відповідності до обʼєктивного стану. Обґрунтовано, що для підготовки майбутніх лікарів потрібен тривалий час, протягом якого студенти ознайомлюються, вивчають і набувають відповідних знань, які необхідні їм у подальшій професійній діяльності. Виділено основний комплекс практичних та теоретичних вмінь і навичок, які є базовими для здобувачів вищої медичної освіти.
Доведено, що особливе місце серед навчально-методичної, самостійної та індивідуальної роботи займає логіка, яка є віддзеркаленням культури мислення лікаря, його професійної кваліфікації, що формує індивідуальну оцінку та підхід як в обраній професії, так і аналізу суспільно-громадських подій та явищ. Встановлено що при спілкуванні лікаря з пацієнтом, при визначенні ступеня та діагнозу його недуги, потрібне правильне, несуперечливе, виважено-обґрунтоване мислення, рівень якого є ступенем фаховості лікаря.
З’ясовано головні напрями досліджень у теоретичній логіці, де виступають теорія доведень, теорія аналізу, семіотика, формальна семантика евристика, праксеологія, конфліктологія – отже, усіма перерахованими вище галузями знань доцільно володіти лікарям, які всю свою свідому й активну фазу професійної діяльності скеровують на збереження, продовження і покращення якості життя людини. Відзначено, що діяльність лікаря є специфічною та особливою, в сучасних умовах, а отже, знання з семіотики є актуальними. Досліджено, що якість засвоєних знань студентів залежить від рівня доступного і зрозумілого діалогу викладача та студента, праця яких спрямована на досягнення програмних результатів навчання, а також поглиблення інтересу до тієї чи іншої дисципліни у студентів, вимагає від викладача фахового і комплексного підходу до викладання такої дисципліни, як семіотика, що в кінцевому результаті сприяє формуванню цільової оцінки потреб, завдань навчання та розробки нових засобів і механізмів у період організації освітнього процесу.
Посилання
Arutiunov, V.Kh., Mishyn, V.N., & Kyryk, D.P. (2000). Lohika [Logic]. Kyiv [in Ukrainian].
(1995). Dovidnyk z istorii Ukrainy [Handbook on the history of Ukraine]. (Vol. II). Kyiv: Heneza [in Ukrainian].
Zhol, K.K. (2002). Dostup do suchasnoi lohiky [Access to modern logic]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Povtоrieva, S.M. (2010). Lohika [Logic]. Lviv [in Ukrainian].
(1993). Filosofskyi slovnyk [Philosophical dictionary]. Kyiv [in Ukrainian].
Filosofskyi slovnyk suspilnykh terminiv [Philosophical dictionary of social terms]. Kyiv; Kharkiv [in Ukrainian].
Khomenko, I. (2004). Lohika [Logic]. Kyiv: Abrys [in Ukrainian].
Khomenko, I. (2010). Lohika: teoriia i praktyka [Logic: Theory and Practice]. Kyiv [in Ukrainian].
Khomenko, I.V., & Aleksiuk, I.A. (1996). Osnovy lohiky [Basics of Logic]. Kyiv: Zoloti vorota [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Медична освіта
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.