ОСОБЛИВОСТІ І ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Анотація. У статті здійснено комплексне дослідження проблеми впровадження сучасних методів формування іншомовної комунікативної компетенції студентів на заняттях з іноземної мови. Доведено, що на сучасному етапі акцент у навчанні зміщується в бік потреби формування у майбутнього випускника системи фахових компетентностей, що допоможе йому в майбутньому якісно й ефективно виконувати свої професійні обов’язки. Іншомовна комунікативна компетентність розглядається авторами як інтегративне утворення особистості, що має складну структуру і виступає як взаємодія і взаємопроникнення лінгвістичної, соціокультурної та комунікативної компетенцій.

Наголошується, що формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх спеціалістів на сучасному етапі розвитку світової спільноти слід розглядати як обов’язкову складову загальної фахової підготовки. Акцентується увага, що для забезпечення ефективності процесу формування іншомовної комунікативної компетентності необхідно використовувати нові методологічні підходи і визначати педагогічні умови їх реалізації.

Охарактеризовано структуру іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей. У контексті навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей розмежовано поняття «загальна компетенція», «комунікативна компетенція» та проаналізовано їх компоненти.

Доведено, що для ефективного формування комунікативної компетенції викладач іноземної мови повинен використовувати новітні методи навчання, які поєднують комунікативні та пізнавальні цілі. Обґрунтована необхідність урахування специфіки професійних інтересів у рамках спеціальності – спеціалізоване змістове наповнення (спеціальна термінологія, типові ситуації спілкування та жанрова специфіка фахової мови), контекстне вивчення мови граматичних явищ, фокусування уваги на практичному використанні мови тощо.