ОСНОВНІ СТРАТЕГІЇ ПИСЬМА В ІНОЗЕМНИХ МОВАХ

  • M. O. Sokol ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”
  • O. M. Tsaryk ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”
  • N. M. Rybina Тернопільський національний економічний університет
Ключові слова: письмо, модель письма, комунікативна компетенція

Анотація

Мета роботи – вивчення зарубіжного досвіду (німецького та англійського), власне теоретичних аспектів їхнього писемного мовлення, його основних сфер функціонування та видів.

Основна частина. Доведено, що писемна мова будь-якої культури має бути вивчена на різних рівнях; тенденція до вивчення усної мови на практиці також набуває пріоритету. Враховуючи технічні нововведення сучасного спілкування, було припущено, що можна передбачати відсутність культури писемного мовлення на побутовому рівні та навіть культури написання взагалі. Актуальність дослідження авторами обумовлена ​​суб’єктивною свідомістю письма, що проявляється у загальних тенденціях в іноземних мовах.

На основі зарубіжних наукових ресурсів проаналізовано основні сфери письма. Обґрунтовано необхідність вивчення основ­них тенденцій розвитку культури письма для формування комунікативної компетенції.  Було визначено певні типи письма (написання в школі, література, щоденне письмо та фіксоване приватне спілкування) й основні  принципи їх диференціювання.

Висновки. Зменшена потреба у написанні зумовлена збільшенням механізації зв’язку: словесна комунікація через телефон дедалі частіше замінює індивідуальну приватну кореспонденцію; з іншого боку, менша потреба у приватному письменстві через широкий спектр сучасних засобів зв’язку. Досліджені основні моделі написання, тобто спонтанне письмо, епічне написання, концептуальне письмо, публіцистичне письмо, наукове письмо та літературний переклад, дали можливість припустити занепад культури письма в майбутньому.

Посилання

Alves, A.R. (2018). Process writing. Retrieved from: https://www.birmingham.ac.uk/Documents/college-artslaw/cels/essays/ languageteaching/ AReisAlvesProcessWritingLTM.pdf.

Erdorf, R. (1987). Kreatives Schreiben im Deutschunterricht der Oberstufe. Goessmann, W. (Ed.). Theorie und Praxis des Schreibens: Wege zu einer neuen Schreibkultur, Düsseldorf: Schwann.

Gössmann, W. (1987). Theorie und Praxis des Schreibens: Wege zu einer neuen Schreibkultur. Düsseldorf: Schwann.

Grimberg, M. (1988). Untersuchungen zum Verlust der Schriftsprachlichkeit: Entstehungsgeschichte, -bedingungen und Einflussfaktoren einer allgemeinen Literalität unter besonderer Berücksichtigung der schriftlich fixierten privaten Kommunikation. Frankfurt am Main; New York; Paris: Lang.

Knoop, U. (1983). Zum Status der Schriftlichkeit in der Sprache der Neuzeit. Günther, K.B., & Günther, H. (Ed.). Schrift, Schreiben, Schriftlichkeit: Arbeiten zur Struktur, Funktion und Entwicklung schriftl. Sprache. Tübingen: Niemeyer.

Müller, K. (1990). “Schreibe, wie du sprichst!”: eine Maximale im Spannungsfeld von Mündlichkeit und Schriftlichkeit; eine historische und systematische Untersuchung. Frankfurt am Main; Bern; New York; Paris: Lang.

Münch, C.H. (2006). Sprachpolitik und gesellschaftliche Alphabetisierung. Zur Entwicklung der Schreibkompetenz in Katalonien seit 1975. Frankfurt am Main: Peter Lang GmbH.

Scheerer, E. (1993). Mündlichkeit und Schriftlichkeit – Implikationen für Modellierung kognitiver Prozesse. Baurmann, J. (Ed.). Homo Scribens: Perspektiven der Schriftlichkeitsforschung, Tübingen: Niemeyer.

Writing Strategies. (2017). Retrieved from: http://www.edu.gov.on.ca/eng/studentsuccess/thinkliteracy/files/Writing.pdf.

Опубліковано
2018-11-15
Номер
Розділ
Досвід з організації навчальної роботи